Розділи
-
За редактуру вдячна the_beth💝 За мотивами старезної пісні Kylie Minogue & Nick Cave — Where the Roses grow Гидкий рівномірний писк увірвався до ватної тиші й насильницьки запускав шестерні свідомості. Що це? Я в пеклі? Роздивитися не дають свинцеві повіки, що відмовляються реагувати на…-
1,6 K • Ongoing
-
-
0.1. —так. А ну читай давай. Погляд чоловіка був настільки суровий, що здавалося — він тільки одним своїм поглядом може перетворити когось в купку жалюгідного пилу. —.... —читай кому говорю! Зібравшись з духом, тендітний голос почав: —....се...сей..серіоз. це серйозний.…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
☆・☆・☆・ Повітря так і сочиться напругою, чути лише деякі фрази, і то погано долітають до тонкого слуху, хоча він й справді намагається вдатися в суть розмови. Чуя дратівливо відкидає голову, уважно стежачи за усіма присутніми, які важливо сидять за…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
ОПИС Одного разу із часоворотом сталося халепа. Він потрапив до рук бідолашної дівчини Анаїт Мартин, яка дуже любила читати книжки та мріяла про життя, як в казках. Та коли Анаїт прокрутила часоворот, вона опинилася в іншому світі, в минулому. А саме — в світі Гаррі Поттера. Але чи…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
Спартак продовжує Подкаст Терапію, тільки тепер без Жені. Які емоції ховаються за маскою байдужості? Обіцяю вам багато болю та битого скла. Насолоджуйтеся. Спартак не міг згадати, коли востаннє минулого тижня йому вдавалося заснути більше, ніж на три години. Він думав…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
Історія твориться кожну хвилину для нас, Та незвичайна історія обирає нічний час. @Опівнічна Сеньйора Місця та особи в даній роботі є вигаданими та немають ніякого відношення до реальності! *** Марія дивилася у вікно на те, як потяг відправляється від вокзалу, і була дуже…
-
Я біжав мов не знаю хто, до моїх хоча не рідних, але вони були моєю сім'єю, моїм усім...... нажаль я не зміг... я не зміг їх врятувати, вони померли.... Хах навіть смішно, що вони мене врятували, можна сказати я живу, тільки дякувати їм, а я їх не уберіг від СРСР, я знову не врятовую їх..... Їх…
-
411 • Ongoing
-
-
Я сидів у дитячому кафе за мініатюрним столиком з чашкою гарячого чаю, серед омег татусів і матусь та їхніх чад, що невпинно щось кидали, розбивали, рюмсали, плакали, билися. Звичайно були й спокійні діти, які в куточку дитячої кімнати малювали чи гралися і мені швидше хотілося б…
-
11,9 K • Ongoing
-
-
Примітка: це мій фф, але існує фанфік "Незалежність не означає що перемога", це мій фф, але через збій, я створила новий ак, тут буде продовження, там публікуватись не буде. УПА- він доволі стриманий та серйозний. Ніхто не знає хто він, навіть він. УПА(вигляд)- червоно-чорне волося,…
-
411 • Ongoing
-
-
Останні промінчики сонця проникали вікно.На ліжку сидів хлопець,перевертаючи сторінки книги,і проникаючись сюжетом він не одразу почув що його звуть. —Локі!Я тебе скільки разів звати повинна? Увірвалась у кімнату розлючена мати. Спокійно піднявши очі та поклавши палець…
-
441 • Ongoing
-
- Previous 1 … 433 434 435 … 1 338 Next
