Розділи
-
Ремус був майже певен, що він спить. Або потонув, поки вони перепливали це жахливе озеро, і зараз його мозок вигадує усіляке перед смертю. Він стояв у величезній кам’яній залі розміром з якийсь собор. Навколо було повно студентів в однакових чорних мантіях – лише краватки різні…-
44,0 K • Ongoing
-
-
Дорогий Ремусе! Як твоє літо? Моє паскудне. Минулого тижня було весілля Белатриси. Принаймні її більше не буде в Гоґвортсі. Ми з Реґулусом були шаферами, і нам довелося одягнути зелені мантії. Однозначно не мій колір. Уся моя родина була там, це було жахливо. Шкода, що ти не…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Кінець світу. Знову. І знову Дін дивився, як кінець світу розвертався прямо перед його очима. Тільки цього разу, біля нього був Сем. Сему, навіть було краще видно. Дін віддав йому місце біля віконця, щоб не бачити, як дратівливо коливається кінець крила їхнього Боїнга 737( це…
-
6,8 K • Ongoing
-
-
Всім привіт мене звати Наталя, і це мій перший фанфік. Я дуже люблю Драміону, і вирішила написати щось своє. Війна в Україні змушує замислитися і хочеться творити щось наше, українське. Тому запрошую вас до читання, обіцяю буде гаряче, моментами сумно, але гарантую, точно не…
-
37,1 K • Ongoing
-
-
- Леді Морґано, ви впевнені? - Ґвен не знала, куди подіти очі, так їй було незручно. А молода вихованка короля стояла навпроти і лукаво поглядала на присоромлену служницю. Тоді підійшла ближче і заправила кучері Ґвен за вухо. - Невже ти не хочеш відчути, як я торкатимуся тебе? -…
-
8,7 K • Ongoing
-
-
Незважаючи на усі гучні слова, Ремус справді почекав. Він не бачив іншого варіанту, хіба що піти прямо до Дамблдора і попросити відправити його назад до Святого Едмунду, до того ж він не знав, де знаходиться кабінет Дамблдора. Він не так сильно просунувся з картою. Карта… краще…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Сонце повільно заходить за обрій, освітлюючи землю примарним світлом. Збоку — зарості високої трави; вони повільно пробиваються на недоторкану рослинністю стежку, по якій ідуть двоє. Один несе за спиною мольберт і, здається, нескінченну кількість фарб. Його руки покриті…
-
253 • Ongoing
-
-
– Сайка! Як ти, мала? Ми не бачили тебе вічність! – голос хлопця неприємно двоївся і йшов луною, дякуючи неякісному зв'язку чи то дешевому мобільному. – І тобі ранечку Ден. Всього тиждень, не треба перебільшувати. – відповіла Сайка, пригадуючи скільки днів вже сидить…
-
7,8 K • Ongoing
-
-
Попередження: Робота написана по мюзиклу від МУР та по фільму "Будинок Слово". *** Мені подобалось шепотіти йому всіляке на вушко. А він всміхався, так солодко й рв'яно, і вірив, що усе це надовго, правдиво, і не станемо ми уникати один одного вже вранці. Він такий гарний. Я…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
там, де шкіра моя обростає лускою, де немає нічого земного, людського, твої кігті і зуби викресують іскри, а язик холодніший кинджального вістря. де волосся моє — крижані бистрі ріки, там нічого від бога і від чоловіка, ти ведеш язиком — ти слизька і голодна — від грудей,…
-
389 • Ongoing
-
- Previous 1 … 39 40 41 … 1 352 Next
