Розділи
-
Дівчина неспокійно ходила кімнатою, мірно відстукуючи підборами кроки. Чисельні шари спідниць заважали, й вона раз у раз зупинялася, припіднімаючи їх, аби переконатися, що ще не відтоптала коштовні тканини остаточно. — Мірель, присядь, — м'яко відказав юнак, що сидів на софі.…-
694 • Ongoing
-
-
Шурх, шурх, — розміряно чиркає по паперу перо. — Точно нічого не заляпаєш? — посміхаєшся, а я лиш хитаю головою. — Туш швидко сохне. Не рухайся, я майже закінчив, — зітхаю, а ти заливисто смієшся і, спираючись щокою на руку, намагаєшся зазирнути в блокнот, тільки б глянути, що ж…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
— Боже, Лот, з кожною секундою це здається мені ще більш скаженим. А той тільки сміявся у відповідь й тягнув Яна далі лісними заростями, притискаючи до грудей паперові згортки. — Ти ж віриш мені? — шепоче тільки, а потім знов хихоче. Звісно вірить. Але вже котру годину блукати…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Шльоп! Шльоп! Майже прокинувшись, Ян все ще дрімав, слухаючи дріботіння дощу по склу. Шльоп! Шльоп! — доносилось з вулиці, але Ян лише сильніше закутався в ковдру й потягнувся кудись до іншої сторони ліжка. Й миттєво вскочив. Там же нічому шльопати! Оголене тіло обдало…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Клац! І вхідні двері піддатливо відкриваються. — Їй-бо, веду тебе додому, як кинуте кошеня, – єхидно зривається з твоїх губ, а я перша заходжу в простору квартиру й усміхаюсь. — Це кошеня погодилось прийти з поблажливості, інакше шукав би ти зараз якийсь дорогий готель, якщо я…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Жалісне виття скрипки сплелося з уривками сну й спогадів. Відкриваю очі й тягнусь усім тілом. Плечі затерпли після довгого спання в чужому ліжку, поперек все ще ниє від бурхливої ночі. І тільки коли скидаю залишки дрімоти, усвідомлюю: сумна пісня скрипки звучить наяву. Поволі…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Запах ванілі змішався з запахом палених свічок і лаванди. Ти усміхаєшся лагідно, солодко, простягаючи руки до мене, бажаючи вкрити від світу в своїх обіймах. І я йду у них. Від тебе віє теплом і турботою. Всім тим, про що я так давно мріяла. Лагідно перебираєш мої локони і наспівуєш…
-
798 • Ongoing
-
-
Правила? До біса правила. В стосунках вони ж точно не потрібні, правильно? Так щиро вважав Лот, але декілька у них з Яном якось самостійно виникло. Лот був небезпечним. Завжди. Не тільки для людей навколо, найбільше — для себе. Ян з сумом дивився на Лотові зап'ястки й передпліччя,…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Очі болять від напруги, але попереду ще купа роботи. Зітхаю і відкидаюсь на спинку незручно низького крісла. А ти підіймаєш на мене стурбований погляд і відкладаєш книгу в сторону. — Ян, — звучить м'який оксамитовий голос. І тільки кілька днів тому я дізнався, що він може бути…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Кожне слово ніби ніж по серцю. Але я неодмінно заглушу їх навушниками. Адже завжди так роблю. Вереск року допомагає відволіктись від криків в реальності. Не хочу їх чути, та й сенсу не бачу: в цій хаті мені вже сотні разів сказали все, що хотіли. А на щось більше у них і мізків, схоже,…
-
739 • Ongoing
-
- Previous 1 … 406 407 408 … 1 352 Next
