Розділи
-
на табуретці посеред кімнати сидить хлопчина, а кісточка в його в руках старанно й елегантно переміщається по холсту на мольберті залишаючи після себе сліди матової темно фіолетової фарби, що начебто вже більше сходить до синього. лице тримається як можна ближче до кожної…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Квартира зустрічає його незвичним холодом, ніхто не накидується з обіймами у дверях , усюди вимкнене світло, немає ніякого натяку на приготовану вечерю. - Хо? - кличе Юнгі з коридору, але відповіді не отримує. У приміщенні цілковита тиша, ніби нікого тут і не повинно бути. Мін…
-
619 • Ongoing
-
-
нещодавно, залізна рука віктора обзавелася щільними силіконовими накладками з несильним обігрівом. і причина цього, тихенько терлася у ноги винахідника, вимагаючи уваги. кішка. всього-то, тварина, та ще й із зауна, що явно стала свідком… різного. дивлячись у її оксамитові очі,…
-
299 • Ongoing
-
-
Нудьга. В останнє я її відчувала місяць назад та зараз вона повернулась. Подивившись на хлопця, що сидів збоку я насупилась. Він здавався мені цікавим, вартим уваги та тепер я відчувала рознервованість спілкуючись з ним. Я відвела очі на схід сонця. Він мене трохи заспокоїв.…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Я пам'ятаю сон... Твого голосу ніжний тон, Твої руки, волосся, очі, Проведені в розмовах ночі. Я пам'ятаю твій сміх, Найкращий з поміж усіх. І пам'ятаю твій погляд... Теплий, ти зовсім поряд! Я пам'ятаю ті шрами, Що не заживають роками. І запах твій я пам'ятаю Його я й досі…-
222 • Ongoing
-
-
Друкуючи слова літали пальці, Рухаючись під впливом почуттів. То шли назад, крутились в танці, То все спочатку, під новий мотив. Вони над буквами кружляли, Виписували речення й слова. Та зупинялись і не знали, Чи є таке писать у них права. І почуття всі вклавши у слова, Вона їх…
-
222 • Ongoing
-
-
Повільно падало те листя полум'яне І його кістки холод сковував уранці. Він десь далеко в полі.. Не один, Його закружить вітер в своєріднім танці. Хотів би він тримати її руки В своїх руках, та замість цього, Стискає міцно він лиш автомат. Воліючи не пам'ятати вже нічого. В…
-
222 • Ongoing
-
-
Експеримент: примирення Написано у дуеті, разом із моєю подругою, Коханка (це псевдонім, якщо що) *** У лісі стояла ідеальна тиша. У Шепчушому Лісі, що був на сході від міста вітрів та волі Мондштадта. Північніше ж знаходилось Озеро Зорепадів. І ось десь вглибині цьогу лісу…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Повернувшись додому, Герміона одразу ж дістала з сумки теракотову фігурку і поставила її на полицю біля каміну. Красива. Без сумніву, красива і оживляє інтер’єр. Варто було б і собі придбати щось подібне. З цими думками Герміона попрямувала на кухню – вечерю крім неї готувати…
-
28,4 K • Completed
-
-
– Люба, час прокидатися, – долинув з-за дверей лагідний голос мами. – Ти ж не хочеш спізнитись на потяг? – Ще хвилинку, мам, – пробурмотіла Герміона, повільно приходячи до тями. Вона не поспішала відкривати очей, лиш солодко потягнулась, насолоджуючись приємними обіймами…
-
28,4 K • Completed
-
- Previous 1 … 396 397 398 … 1 352 Next
