by Andreamine —Поступово ніжна блакить розчинялась в більш яскравих барвах червоного та помаранчевого. Тим часом як сором'язливе небесне світило норовило скоріш сховатись за пір'ячко хмар, що трохи незграбно та водночас від того прекрасно, мастилось горизонтом. Грайливий літній…
by Пані Мара —Після наради — Леве, залишися, роботи тобі дам. — Щасти, друже, ‒ Кайда поплескала мене по плечу і вийшла з кабінету. Ще цього мені не вистачало. Асгайр дав багато паперів в яких мені потрібно було розібратися та привести до ладу. Ладно, сяду в учительській спокійно й зроблю це.…
by Пані Мара —АВ:Марія психічно хвора і всі події канону лише в її голові. Лев психіатр дівчини. — Леве Костянтиновичу, там ваша пацієнтка… — Біжу. Робота лікарем у психіатричній лікарні була сповнена пригод. Багато смішних ситуацій, деякі інколи згадувати не хочеться. Але також…
by Пані Мара —АВ:Дарк!Лев, який голова секти в Сирині. Біля моїх ніг проповзла змія. Я дивилася в одну точку, не в змозі повірити, що це насправді відбувається в моєму житті. Ось чому він підштовхнув мене до вивчення темної магії. Ось чому сам навчав. Весь цей час він розігрував театр з…
by DeletedUser35 —Через невелике віконце до гарно прибраної оселі проникало сонячне проміння. Пилинки кружляли в повітрі навколо кімнати увішаної пучечками сухого зілля, що насичувало простір запахом польового цвіту. Хатка з критим соломою дахом стояла на краю лісу, поряд з чагарниками…
by Пані Мара —Я дивилася на розбиту склянку. По моїм щокам все ще текли сльози. — Як… Як він міг? Я для нього все, а він… Проміняв мене на… — Стефі… Мирослава підійшла до мене та обійняла. Вже як півгодини вона намагалася мене заспокоїти. Я не можу повірити, що він справді між мною та…
by Пані Мара —Це пі.. — Даниїл! — Мирослава, не будь занудою. Ти ж знаєш, що це по іншому не описати. Як? Як це взагалі сталося? Його ж вся академія любила. Мирослава з Даниїлом були в моїй аудиторії. До пар залишалося ще години три. Але не думаю, що вони сьогодні будуть. Даниїла з Мирославою…
by Dari —Лев склав непотрібні папери на свої місця, і коли на його столі запанував жаданий порядок, то побачив якийсь простий, на перший погляд, конверт. — Дивно, — промовив він сам до себе. Чоловік, звісно, спочатку спробував пригадати, що то може бути за конверт, перед тим як…
by Пані Мара —Академія з цього місця така гарна. Вже багато століть вона стоїть і не змінюється. Але з кожним разом вона по-різному прекрасна. Пам’ятаю, як вперше побачила її з цього місця. Вересень, він привів мене сюди. Його потаємне місце, яке він вирішив довірити мені. Як же весело ми тоді…
by Пані Мара —Від лиця Марії По закінченню пари травології, я відразу побігла до Стефанії. Не можу перестати думати про неї з моменту, коли дізналася про смерть Кая. Пам’ятаю, як вона хвилювалася через його зникнення, до цього я зовсім не бачила її такою. Знайшовши її кімнату, ледве не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.