Розділи
-
рекомендую читати під Pruning Shears — The Amazing Devil🌼 — Візьми мене за руку, Ліаме. Ми йдемо додому, — Шерлок посміхається тепліше сонця, що світить сьогодні так яскраво, ніби конкурує з посмішкою Голмса. Для Вільяма ця людина завжди буде сяяти яскравіше. Яскравіше місяця…-
522 • Ongoing
-
-
Вогнище заспокійливо тріскоче, випльовуючи шмат іскор-вогників, що хутко починають бігти вверх до синього неба. До зірок, до дядечка Місяця, що доброзичливо вказує шлях заблукавшим мандрівникам. Далеко від гучних міст, що ніколи не засинають, ночі завжди…
-
657 • Ongoing
-
-
За вікном збиралися хмари. На вулиці не було жодного натяку на сонце. В повітрі було відчутно туман, що скоро впаде завісою на Лондон. Все свідчило про те, що буде сильний дощ, якщо не гроза. Люди на вулицях розбігались по домівкам, ресторанам, магазинам - до будь-яких місць, які…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
написано на червопис 2022 в твіттері: https://twitter.com/sun_will_rise_l/status/1535056424354586624?s=20&t=HVNb6DXfo6b8dxCSpFQdwA Yours Truly — Paradise Fears. “Любий брате…” кімната в родинному маєтку Моріарті. всі свічки були погашені, тільки місячне світло хоч якось освітлювало приміщення. в кімнаті сиділи двоє. “... я…
-
798 • Ongoing
-
-
Вільям поклав руки на перила балкону, легко на них спираючись та вдивляючись у далечінь. За горизонтом, ще поки що темним, вже пробирались перші промені вранішнього світла. Не дивлячись на такий ранній час, чоловік зовсім не хотів спати. Навпаки — він волів би зовсім не спати, але…
-
444 • Ongoing
-
-
написано на червопис 2022 в твіттері: https://twitter.com/sun_will_rise_l/status/1536772986761531396?s=20&t=gD43ZplTEthaJCwkn2jyjw похмурий ранок. блідо-синій світанок важкими обіймами опускався на фігуру в чорному, схожу в цьому світлі на химерний міраж. чоловік стояв, спершись на письмовий стіл, і здавалося, тільки…
-
467 • Ongoing
-
-
Намалюй мені ніч... Я до тебе прийду, через гори і доли, Тільки ти не розпитуй мене, не хвилюй, Намалюй мені ніч, коли падають зорі, Намалюй, я прошу, намалюй Була глибока ніч, але вони не спали. - Ліаме, Ліаме! - Га? - Розгублено промовив Моріарті. Вони гуляли по набережній, в…
-
530 • Ongoing
-
-
Вільям довго впирався та не хотів туди йти. Він все ше пам’ятав, як на нього дивились його учні, коли він вперше після довгого періоду відновлення прийшов до університету. Той хлопець, за смерть дівчини якого вони відімстили, приходив туди для, здається, заповнення якихось…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Ніжний дотик, і полегшене зітхання зривається із теплий уст. — Ліаме, — тихо шепоче детектив і чужі вуха згорають від сорому. Коли їхні пальці сплітаються, як лоза, юний професор розуміє — потрапив у пастку і вибратися шанси надто малі. Та він і не мав бажання — це той момент, у…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Тиша. Але така напружена. Вони самі в кімнаті. Ні, вони самі в цілому маєтку. Один, як не дивно, це знав, другий — здогадався... Цю тишу порушували лише важкий подих детектива й рідкісні глибокі видихи математика. Як цікаво вийшло, саме ця думка пролунала в їхніх головах. Для…
-
4,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 351 352 353 … 1 340 Next
