Розділи
-
Тільки до обіду вони вийшло написати хоч дин лист. Володимир не міг затвердити текст. Він боявся, що все здалося. Що народ справді буде вважати, що в них президент — клоун. Але щось нагадувало, що все буде. Що правда. Хоч би як хотілося це заперечувати. Вони навіть забули про їжу.…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Володимир стояв біля панорамного вікна, спостерігаючи за тим, як сходить червоне сонце трагедії. Воно світило так само, як завжди. Нічого не віщувало біди. На годиннику 4:31. Вже незабаром почнеться. Він чекав цього, ніби початку вистави в театрі. Хоча так і було. Кожному з них…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Він перетвориться в зірку І лапками весь світ обійме Не чіпайте його, не треба Хай він сили у собі знайде – То поки одні взривають заводи, мінують урядові будівлі, Денис Монастирський іде спасати єнота… – Саша хрипло засміявся і його сміх був таким незручно голосним, що…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
And your love Is standing next to me Між Банковою й алеєю Маріїнки 20 хвилин, один телефонний дзвінок і три скурені сигарети «собранія». Ніч була непроглядно чорна. Окрім поодиноких зірок нічого не світило. Він вперто спробував розгледіти червонуватий візерунок бруківки, бо знав, що він…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Зустріч з Зеленським, звичайно, хвилювала його. Андрій багато про нього чув і ще більше додумав. Він не обманювався на його рахунок, не вигадував собі бог зна що, але збрехав би, якби назвався байдужим. Володимир Зеленський був винятковим, його історія не могла не надихати.…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Було ледве по обіді, коли вони сіли дном на брудний піщаний берег. Сонце над головами дряпуче цілило прямісінько в потилицю і хотілось якомога швидше зайти в тінь найближчої пальми. Стара потерта сорочка неприємно липла до спітнілого тіла і від вологи робилася важчою. Здавалось,…
-
8,2 K • Ongoing
-
-
Не тікай, не тікай, милий Вовочка. Хай не сходить твій усміх з лиця. Вжух і вжух попрацює голочка Щоб не біг в сіро-чорні місця. – Ето я в вашем грусном мірє Малюк, а здєся я Малиш. Опа! – він перевернувся, підняв себе на руках і відірвав правицю від землі, балансуючи на…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Василь читав, коли Кирило з чашкою в руках зайшов до спільної кімнати. Було ясно, що той заговорить до нього, але Буданов не спішив починати розмову. Спершу він пройшов до вікна і загадково глянув на дорогу через щільний білий тюль. Він зупинився там не менш ніж на добрий десяток…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
– Зізнатись чесно я навіть здивований, що ви погодились на зустріч, – сказав чоловік гордовито розпливаючись в кріслі. Він стягнув рукавицю і закинув пасмо довгого волосся за плече. Василь не любив таких типів, бо з ними завжди важко знайти спільну мову. Цей франт був мало…
-
4,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 317 318 319 … 1 340 Next
