by Мария Кулигина —Любов - то не хвороба з неба, То відчуття, якого просто не знайти. Вона прийде сама коли то треба, Знайде милий куток в твоєм житті. Вона займає трон, як королева, Та часом вона скромна і сумна, І раптом грива спалахне, як в того лева, Вона покаже де дорога зоряна! І ти підеш тією…
by адміністрація —Ітадорі, котрий є вмістилищем стародавнього зла вже не один день, так і не зміг остаточно зрозуміти хід чужих думок. Не сказати звичайно, що він очікував, ніби зможе розуміти мотиви Сукуни та його дії, просто іноді це божество надто непередбачуване навіть для самого себе. А…
by KisVani —Від дотиків хочеться сховатися. До них хочеться тягнутися. Пальців що водять по шиї; губ, що торкаються плеча; жорсткого краю стрічки, що затягується на зап’ястку; іншої стрічки, край якої лоскоче шкіру та стікає на живіт; другої пари рук, які лежать на стегнах; гарячого дихання на…
by Arinni_warlock —Згадуючи дитинство Алістер завжди тепло поринав у спогади. У замку Редкліфа було мало чим зайнятися, після допомоги конюху Алістер завжди валявся в траві, або грався з мабарі, або ходив по замку роблячи дурня, викрадаючи тільки-но готові булочки з кухні та гомонів с Еамоном про…
by KisVani —Summary: Нє Хвайсан не знає сорому або чергова історія про те, як молодший з братів Нє навчався в Хмарних Глибинах. Notes: ЛАНЬ СІЧЕНЬ БИ НІКОЛИ. Написано на челендж Горні-серпень за темою дня "Сором". В першу ніч в Хмарних Глибинах Нє Хвайсан сказав, що боїться лишатися на…
by Пуфя —- Чому? Чому ти? У невеликій квартирі молодий чоловік дивився неживим поглядом, колись, смарагдових очей, а нині лише відблиск їхньої колишньої краси, на труп іншого чоловіка. У кімнаті було тихо, лише цокіт настінного годинника смілив переривати роздуми людини в чорному…
by Барр Даймонд —Повинно було стати краще Все було чудово. Звичний ранок і навіть не має передчуття чогось поганого. Це частенько буває зі мною, я відчуваю кожною своєю клітиною щось нехороше, дихати стає важче. А в животі пурхають ці бридкі метелики і не знаєш, що з цим робити. Ніби ти стоїш на…
by Світлична Марія —Пам'яті жертв російського теракту в ТЦ Амстор 27.06.2022 Єва важко піднялася, обтрушуючи блакитну сукню. Вона відчайдушно намагалася зрозуміти, де знаходиться. Здалеку було чути голос багатьох людей, шум техніки, в очі било світло від проблискових маячків швидких та машин поліції.…
by Hauko Fox —Вагітність не стала несподіванкою для Хінати: рано чи пізно це мало статися. І начебто нема про що переживати. У неї люблячий чоловік, вона кохана дружина, війна давно закінчена і довкола панує тиша та спокій. Вона знала, що дитина принесе лише щастя. Її чоловік, Учиха Саске, був…
by Nasinynka —Холод. Страшенний холод, що пробирає усе тіло. Холодно настільки, що здається, ніби твоє тіло задубіло до самих кісток. Холод сковує легені, і ти починаєш задихатися. Відчуття ніби тисячі дрібних голок пронизують груди, намагаючись позбавити тебе останніх крихт тепла, що…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.