Розділи
-
Двері покоїв принца Асгарду відчинилися зі звичним для людей, що проживають у замку, гуркотом, ризикуючи пошкодити дерев'яну поверхню подряпинами від зіткнення зі стіною або просто залишити дверні ручки в отворах у мармурі. Тор Одинсон розвів руки в сторони, виходячи в коридор,…-
2,5 K • Ongoing
-
-
Сакаар сяяв найяскравішими вогнями, які можна було коли-небудь побачити. Вікна зали в палаці розривалися від фотонних хвиль і стали схожими на крихітну подобу декількох сонць, що ледь умістилися в приміщенні. Оглушливо гучна музика, примітивна, набридлива, надто очевидна, але в…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Крізь крихітну щілинку, що роз'єднала невеликі відрізки товстих темно-зелених штор, що зберігали в приміщенні умиротворений морок, пробивався ледь помітний промінчик сонця. Світла цятка причаїлася на краю рами золотистого кольору, що обрамляє картину із зображеним на ній…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
— Грандмайстере, біля входу коп, дуже наполегливий. Що накажете робити? Усунути? Ен Дві Гаст сидів у кріслі з коричневою шкіряною оббивкою, відкинувшись на м'яку спинку і закинувши ногу на ногу, що перед цим ліниво зависнуто бовталась над підлогою ногою в такт музиці Девіда…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Повітря просякнуте атмосферою безнадійного спокою, невідчутного, але прострумленого рідким і хитромудрим ефіром, потоки якого схожі з теплим струмком, що проходить крізь пальці. Відлуння тремоло променів сонця, що дзвеніло зовсім недавно, відбивалися від блакитного покриття…
-
2,1 K • Ongoing
-
-
Величезний палац неймовірно виділявся серед оточуючих його будинків своїм розміром і викликом, що кричав ізаселявся в душі після першого ж погляду на будівлю. Статуї ідеально виточених людей у позах, подібних до виру вітру або спадщини героя, що наслідують шедеври…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
Сонце поступово опускалося за лінію обрію, з кожною хвилиною втрачаючи свою владу над містом і слабшаючи від нестачі захоплених поглядів, звернених до себе. На яскраво-зелене листя дерев повільно спадала тінь, що поглинала світлі кольори, відбирала насиченість, зголодніла за…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
Залізні завитки візерунками сплелися воєдино, зігнулися, об'єдналися молекулами феруму, додаючи воротам шарму і, можливо, якогось снобізму, що дозволяє спостерігати за всіма зверхньо. Блиском і помпезністю обдарувала метал позолота, що розстелілася по кожному його міліметру,…
-
7,9 K • Ongoing
-
-
По вулиці розлетівся тупіт кінських копит, сумбурний і швидкий, гучність якого збільшувалася з кожною секундою, віщуючи швидке наближення. З-за рогу сусіднього від палацу будинку з'явилися дві голови, обрамлені білою гривою, що розвіювалася під час бігу, а потім і великі колеса…
-
7,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 270 271 272 … 1 352 Next
