Розділи
-
- Ну Мінхооооооо - Та досить Хван, я нічого не зроблю. - Вбий його. - Дуже смішно. - Я не жартую, вирубимо його коли вертатиметься після його занять по вокалу, тіло в мішок, мішок у річку Хан. якраз Хана в Хан.- Хьоджін розказував так захопливо, а Мінхо дивився на нього, як на…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Ти прийшла наступного вечора, як і обіцяла. І наступного. І наступного теж. Через тиждень тобі вже здавалося, що так було завжди. Проводити вечори в компанії Артура було набагато приємніше, ніж на самоті. Поруч із ним було… спокійно. Уся ніяковість з часом пішла і ти вже навіть…
-
3,2 K • Ongoing
-
-
Легкі пориви вітру, що змушують темно-зелене листя дерев дрібно, офіційно непомітно тремтіти, не торкаються вікна, не зачіпаючи жодного міліметру не особливо товстого скла, щоб не провокувати тремтливий шум, від якого десь у глибині верховного органу організму з'являється…
-
8,5 K • Ongoing
-
-
Це був тихий пасмурний вечір. Сонце вже давно зайшло за обрій, коли небо вкрилося товстим шаром сірих дощових хмар. Вітер глухо гудів, змушуючи гілки дерев тремтіти й свистіти. Дощ капав у такт до всіх бентежливих думок, які панували на душі у демона. Вулиці були тихі і пусті, наче…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Міша на екрані такий м’який, такий затишний, такий теплий. Костіне серце навіть не калатає — ледве б'ється, тріпотить собі в грудях тихесенько, обережно, щоб не сполохати цю примарну атмосферу спокою посеред набридлих вже бурь і штормів. Між ними наче тонка, але міцна ниточка…
-
14,6 K • Ongoing
-
-
І спогад цей стоїть в очах, неначе сльози... Я боялась цього більше всього: моя надія захлинулась в запаху липи в кімнаті з кривими, типу смішними, дзеркалами. Так, я заплакала в кімнаті сміху – господи, яка вульгарна та твердолоба іронія! Я читала книжки, правда, я багато читала…
-
11,1 K • Ongoing
-
-
...– Будь ласка, Хва! – Хонджун лежить на ліжку, на великому готельному ліжку, з наручниками, що міцно стискають його руки. Капітан ще ніколи не відчував себе таким сильним і слабким одночасно, бо він знає, що Хва хоче його, хоче його тіло, повністю. Але Хва також любить знущатися. І…
-
17 • Ongoing
-
-
– Л-луз ти впевнена що я маю прислуховуватись до того чого не чую? – absolutamente Хантер стояв у дверях вихідної двері, з квітами у білій oversize рубашці з голстуком, у чорних шортах довше колін, на голову була панама яка могла прикривати вуха. Біля хлопця були маже всі, Гас, Ви, Луз,…
-
769 • Ongoing
-
-
Укітаке, друже… Адже чудово, коли можна комусь сказати «А пам'ятаєш?..» Пам'ятаєш, як ми були дітьми? Ще зовсім юнаками. Тоді твоє волосся не було таким довгим, а в мене щетина не такою густою. Ми були зовсім юними, дурними та захопленими, навчалися у старого Ями, разом…
-
592 • Ongoing
-
-
Єва Я відчувала дитяче захоплення, очікуючи побачити літню резиденцію вперше за довгий час. Але моє очікування не виправдалось — я не впізнавала нічого тут. Я знала шлях, який Ервін позначив на мапі, але в реальності він занадто сильно відрізнявся від моїх спогадів. Довкола було…-
271,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 242 243 244 … 1 334 Next
