by red_sly_fox —~ Спогад 5 ~ Вересень 1996 року Велика Зала, Гоґвортс — Кажу вам чесно, я вже думав, що пропущу той останній м’яч, коли він полетів просто мені в кільце, — говорив Рон із таким запалом, ніби знову стояв на полі. — Але я встиг. Ледве-ледве, кінчиками пальців відбив його вбік. Ще…
by red_sly_fox —~ Спогад 4 ~ Вересень 1996 року Кабінет зіллєваріння, Гоґвортс Урок зіллєваріння. Герміона, Гаррі й Рон сиділи в кабінеті, що колись належав Снейпу. Підвал, на диво, вже повнився випарами та химерними запахами різноманітних настоянок і зіль. Вони чекали на професора…
by red_sly_fox —~ Спогад 3 ~ Вересень 1996 року Клас захисту від Темних мистецтв, Гоґвортс — Темні мистецтва, — мовив Снейп своїм звичним холодним тоном, — численні, різноманітні, мінливі й вічні. Боротьба з ними схожа на сутичку з багатоголовою потворою: щоразу, коли відрубують одну…
by red_sly_fox —~ Спогад 2 ~ Вересень 1996 року Гоґвортс — Отже, міс Ґрейнджер, — бурмотіла професорка Макґонеґел, уважно переглядаючи підсумкові оцінки СОВ, повільно проводячи пальцем униз пергаменту. — Десять «відмінно»… — вона зробила коротку паузу, — і одне-єдине «добре» з…
by red_sly_fox —~ Спогад 1 ~ 1 вересня 1996 року Гоґвортс-експрес — Герміоно, він один з них, — твердо мовив Гаррі. — Я в цьому переконаний. Стривожений голос Гаррі змусив Герміону відірвати очі від примірника. Зустрівшись із його рішучим поглядом, вона зрозуміла: так просто він…
by Yun Yue —Так боляче. Вей Усянь зможе поговорити про це з Цзян Ченом вже в новому житті. Через п'ятнадцять років і після не одного глечика вина. Та навіть «Посмішка імператора» гірчить. Тепер, коли Цзян Чен знає правду про золоте ядро, то розуміє, чому Вей Усянь врятував Вень Цин і Вень…
by Hope Angel —"Коли я розповідаю про себе, то моя історія становлення зазвичай закінчується на моменті, коли Асмодей зникає, а я нарешті отримую можливість проявити себе. Хтось хвалить мене за те, що я заявив про себе в потрібний час та в потрібному місці, хтось дивується, що мені трапилася…
by Mamacita —Шляхетність, супротив- Шлях в пекло бездонне. Що в світі є добрим, а що руйнівним? За що зносиш кару, а з чим знайдеш славу, Невідомим чином вирішує Він Хто той, хто легким безви́мірним жестом знечівлює судьби достойних мужів А той, хто у злочинах й чварах…
by Ян Мар'ян —Часу завжди невстачало і майже за звичкою не вистачає зараз… Ні, тепер вільного часу надто багато. Мінхо хотів би його блискучим павутинням начепити на кістки роздягнутих дерев, зафіксувати на ньому блискучі краплі туману, що останнім часом не покидали міста й піти далі…
by Alex Wanderer —- …Сян Лінг, усе було дуже смачно. Особливо смакував запечений кабанчик зі Спрінгвейлу. Ідеальне обсмаження та легенькі нотки захмарного перчика – зробили цю страву просто неперевершеною. - Завжди до Ваших послуг пане, Чжун Лі, - кивнула усміхнена дівчинка-кухар. – І звичайно,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.