Розділи
-
Вона віддала мені своє волосся. Вона мала таке красиве, зплетене з промінів сонця, обрамлене тінями солодкої ночі. Вона завжди пишалась його довжиною, щоденно нагадуючи іншим ученицям про нього, старанно не даючи забути і служницям. Від ходіння під столами до прибирання ліжка…-
665 • Ongoing
-
-
Хоч пункт їхнього призначення був аж за містом, їхали вони на диво недовго. Була десь третя ранку і чим далі вони від’їжджали від центру, тим рідше траплялося побачити когось мандруючого нічними вулицями. Джісон провалився у дрімоту, а Мінхо вже встиг подумати про те, щоб не…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Хто як не я? Буде боротись! Хто як не ти? За руку візьме! Хай ми не будем кохатись, Просто візьми хоча б вислухай мене ти. В світі стільки мороку вже зібралося, Серед на вигляд добрих людей, Монстри з колючими дротами. Вони ходять то днями, ночами А ти під ковдрою тихо…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
Страшні створіння ці жінки, особливо коли горить образа у їхній душі. " - Огидна шльондра." "- Відроддя." "- Її місце в канаві і тільки." Вона під замком. Без світла, без їжі. Порожня й холодна кімната, морок якої брав у свої обійми і стискав так міцно, що ребра зтикалися…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Уривок з історії про Василя і Мішу Сни - страшні речі! Вони страшні... Їхні губи зіткнулись зі шаленою пристрастю, пальці зімкнулись твердою силою на м'ягкій подушці Василя. Як блискавка вони рухалися і як водоспад стікав їх троядновий піт. Мішині душевні стогни поглинали сердце…
-
383 • Ongoing
-
-
Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум. -- Ви тільки погляньте на цю картину маслом, -- відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
Поспати довго не вдалося. Рано-вранці я був зобов'язаний випровадити матір пані Марени в довгу поїздку по якимось справах, але надія поспати після цього була, тому я швидко зібрався й попрямував допомагати завантажувати речі. Марени на вулиці не було, ну звісно, старша пані…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Осінь бачила страшний сон, від якого ніяк не могла прокинутись: сьогодні вночі їй снилось, що жовтень не настав. Це був світ, який втратив свій сенс, це був світ, який розгубив всю красу водночас: листя просто впало на землю, листя просто лежало, немов померле. Дерева застигли у…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
- Підкинь ще дерев’яшок, а то довго так не просидимо. Максим мовчки встав і пошкандибав до гори фанери, котру ми збирали з викинутих на Смітнику меблів. Ззаду я побачив, що у нього з’явилось ще одне сиве пасмо, котре він намагався закрити капюшоном. - Слухай, фройнд, може тобі…
-
840 • Ongoing
-
-
Ти приходиш до мене в неділю, лягаєш поруч, сидиш тихо, як друг. Ти такий мені рідний, але від тебе вже нудить, Бо ти знову і знову забираєш надію та гладкість рук. Я присвятила тобі, приблизно, третину болючих вiршів. Відпусти вже. Мене. Будь ласка. На волю. Тисячі на майбутнє…
-
92 • Ongoing
-
- Previous 1 … 210 211 212 … 1 333 Next
