by magicalpinetree —Коли вони вже були за метрів 400 від будинку, вони сповільнили хід. Сонце вже йшло до заходу. – Що ж, час тобі виконати другу частину домовленості, люба, і розповісти, що ж це за така людина, що була настільки зацікавлена в мому годиннику. Емма йшла впевнено і твердо, дивлячись…
by magicalpinetree —На дорозі з лісу не видно було жодної людини. Емма ступала попереду по скутій памороззю дорозі, Кілліан Джонс йшов за нею. Вони вже йшли довгенько, і попереду ще була значна частина шляху. Дорогу обступали густо переплетені плоти, які відгороджували поля і сади від дороги. Сонце…
by magicalpinetree —Це був приємний прохолодний ранок. Сонце тільки ось-ось мало показатися. — Зараз нам потрібно йти прямо вглиб лісу, – хлопчик, років тринадцяти, йшов попереду, весело підстрибуючи. Він був щиро здивований, чому б люди платили за те, щоб він влаштував їм прогулянку до «місцевої…
by magicalpinetree —– Капітан, я маю чудові новини! Сам капітан сидів на свому кріслі та знервовано розглядав якусь карту, було видно, що він не міг зосередитися на своїх думках. – Я знайшов дівчину, про яку ви казали! Джонс підняв очі, пильно вдивляючись в обличчя Смі, поки той продовжував: –…
by magicalpinetree —Невеликий срібний годинник, який вміщався в її маленькій руці. На задній кришці були вигравіювані ініціали B.J. Несподівано з палуби почувся шум. Хтось ішов сюди. Дівчина зі швидкістю блискавки почала запихати всі речі, які вона витягнула, назад у скриньку, ніби вона начиняла…
by thecat jiji —примітка: оригінально опубліковано на ao3 *** Вода у ріці ще тримала слабке тепло. Ірука обережно спустився порослим травою схилом та знайшов клаптик на березі, що не сповзав вогкою, замуленою землею у потік. Опустився навпочіпки, відчуваючи біль від тривалого напруження…
by Notte misteriosa —На небесах, землі тим паче в океані мені нема спасіння. Мій дар моя врода також є моїм прокляттям. Я донька титана Медуза готова відати мій так званий «дар» любій смертній яка чого забажає. А охочих багато молитви дівчат про красу як в Афродіти настільки багато що великі боги що…
by Karambolyyy —Єва — Давно не бачились, Липо! Я знала, що одразу, як я вкладу свою долоню в його, він згребе мене в обійми, ніби ми якісь давні друзі, що нарешті мають змогу зустрітись і погомоніти трохи. Я сподівалась, що він зрадить своїм традиціям, але мої сподівання завжди лишались…
by Corgi Poggi —Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував…
by Янгол —Діне, ти зав'язав білу мереживну стрічку на моїх очах. Ти сказав не дивитись. А тепер твої губи на моїх колинах, і як я маю втриматися? Ти завжди просиш неможливо. Ти завжди вимагаєш щось від мене. Водиш як ото зараз із мережевим на обличчі по кімнаті наче блуд. Водиш по…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.