Розділи
-
Дорога коло узбережжя куйовдила від пилу. Низка возів повільно тягнулася до міста. Із усіх возів виділявся лиш один. Він був останнім. У нього були запряжені сірі коні та візерунки на ній іскрилися золотом. Навіть клітка, в якій сиділи полонені, була золотою. Вовки зацікавлено…-
5,0 K • Ongoing
-
-
Світанкове сонце пробиралося крізь повіки, пробуджуючи невиспані очі. Жахливо боліла голова, її рвало на шмаття від подій. Ланцюжком, з легким тріскотом, згадувалися події вчорашнього дня. Радість витанцьовувала у моєму животі приємну чечітку. Різко згадався той хлопець, за ним…
-
10,6 K • Ongoing
-
-
Вперше незнайома мені дівчина виглядала справді щасливою: з руки на руку їй перестрибувало пацюченя, а погляд був спрямований на ворона, що сидів високо на дереві. По її обличчю розтікалася м’яка, сонячна усмішка. - Боляче ж! За що ти так зі мною? – від джерела розпачливих криків…
-
10,6 K • Ongoing
-
-
Всім привіт, я Макар. Мені 19 років і не давно я завершив військову академію. У мене є прекрасна дівчина, якій я планував зробити пропозицію але через повномасштабну війну, не встиг... Місяць тому мені вручили повістку і майже зразу ж після того, я пішов проходити медкомісію. Я…
-
950 • Ongoing
-
-
Пізній вечір. На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо,…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Тримайся старих берегів і того трухлявого причалу. Слухай шепіт прибою і думай про похорон. - Мій? - А чий же ще? Чекати смерті, коли твоя душа вже забута, але кинутися до хвиль ти не можеш. - Чому? - Бо не прийме тебе. - Хто? - Не задавай дурних питань. - Хвилі? - Вони то тебе…
-
483 • Ongoing
-
-
Оглядаючись назад, він згадував тільки втому. Не типове сільське дитинство у багатодітній родині, не початок життя у великому місті, навіть не першу дозу і найгірший бед-трип. Він згадував неможливо важкі повіки і ніби свинцем залите тіло. Він згадував, як за інерцією розплющував…
-
40,0 K • Ongoing
-
-
Я беру лист, кладу його на стіл та починаю малювати, будь-що. Виходять каракулі. Я зжимаю лист та кидаю його у смітник. Беру новий лист та пишу вірш. Виходить зовсім не те. Зжимаю лист, кидаю в смітник. Беру чистий лист та розливаю на нього каву. Розм'як. Зжимаю. Викидаю. Зрештою встаю,…
-
603 • Ongoing
-
-
Щось у мені зламалось. Рівно в той момент, я відчула як серце розбивається на маленькі друзки.Трясти почало, дуже сильно. Я не кричала. Не знаю, як впоралась, але старалась зупинити пришвидшене серцебиття та трясіння тіла. ××× Я проживаю цей підлітковий вік, тільки раз. Але цей…
-
603 • Ongoing
-
-
Пелюстки троянд розносив ніжний вітер. Він же і загравав з травою та морськими хвилями. На дворі стояла досить тепла та світла ніч. Світло було завдяки повному місяцю та чистому від хмар небу. Під крик пораненого самурая, розглядав красу природи ронін. На голові у нього був…
-
565 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 302 1 303 1 304 … 1 323 Next
