Розділи
-
Хто загубив серце на лаві? Звоніть за номером що вказано вгорі. Воно тихенько б'ється і все в ранах. Я обробила та закутала в бинти. Хто загубив серце на лаві? Чи забув? Господарю знайдись! Воно сміливе і трошки зухвале, Та почуття його не перецвіли! Хто покинув серце на…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Чи ти бачив міські вогні? Вони палають в темряві ночі, Вони затишні й трохи сумні, Вони як лагідні чари жіночі. Одні великі а другі малі, Червоні, жовтенькі та білі. Як зоряне небо в імлі, Шум життя в зовсім юному тілі. Вони пахнуть як сонце й дощі. Вони стишують серце і…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Після битви за Трост,минуло не мало часу але ніхто так і не зміг забути про втрати,які потерпіло королівство,особливо втрати серед молодих кадетів,ці втрати, яркою фарбою засіли в пам'яті Жана,болючим моментом для хлопця було те,що він дізнався через деякий час,після всіх…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Я віднедавна більш не прагну вічності. Не шиюся у дурні, хоч заздрю монументам. Що жалюгідніше за акти прозаїчності, Яким забракло духу для моменту? Яким несила дочекатись небуття, Несила так, що мчать од невідомості Не озираючись, назад крізь все життя!.. А ще й…
-
144 • Ongoing
-
-
Сонце вже сідало, коли Міккі вийшов із дому. У нього достатньо тютюну для ще однієї самокрутки. Може, він навіть прибереже половину для Менді. Цілий день ясно. Жодної бурі. Втім, зараз це вже не мало значення. Поля порожні, як і хлів. Кілька курей у курнику на задньому дворі,…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
Вже незабаром, Дін стояв нагорі трапу і обмотував свою шию вовняним шарфом. Блякле сонце швидко ховалося за гущу низьких сірих хмар, і коли Дін зробив крок з салону Боїнга на вулицю, порив вітру налетів майже фізичним ударом. Вітер був настільки холодним, що відчувався, як ляпас в…
-
6,8 K • Ongoing
-
-
Був ще ранок,7 годин. У цей час Хійорі ще спала,але не в цей день. Тяжке дихання та слабі від нервів ноги заважали швидко бігати,але вона продовжувала пригати по будинкам,молячись Богу,щоб з Ято усе було добре. Кілька хвилин тому,Кофуку зателефонувала Хійорі,та сказала,що Ято не…
-
626 • Ongoing
-
-
Ремус був майже певен, що він спить. Або потонув, поки вони перепливали це жахливе озеро, і зараз його мозок вигадує усіляке перед смертю. Він стояв у величезній кам’яній залі розміром з якийсь собор. Навколо було повно студентів в однакових чорних мантіях – лише краватки різні…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Літня ніч. Лише зірочки та повна луна освітлювали шлях троїх друзів: Бога,його хафурі та звичайній дівчині. Вони розмовляли та сміялися,хоча Хійорі вже було треба бути дома. Але,Хійорі навіть не думала про це,як і Юкіне,тому вони спокійно розмовляли,а в цей час Ято думав,як…
-
626 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 278 1 279 1 280 … 1 350 Next
