Розділи
-
Ерік дуже хотів почути ці слова. Хотів зняти з Джека ті кляті шорти й торкатись його всього - руками, вустами, всім тілом. Хотів віддатись йому. Багато чого хотів... Та в цей момент, коли все дійшло до логічного продовження, Ерік Гарісон стояв мовчки та не рухався. Його зіниці…-
12,7 K • Ongoing
-
-
1 ⁃ Мирославчику! Ти що знову пишеш свої віршики? - хихикнула Марія, падаючи біля мене на диван. ⁃ Ох, мила моя Марія. Чи не ти полюбляєш слухати ці «віршики» темними, затишними вечорами в нашому тісному колі друзів? - усміхаючись промовив хлопець. Дівчина лише відвела погляд…
-
778 • Ongoing
-
-
Наступні днів десять зустрітись все ніяк не виходило: то Ерік майже до ранку був на роботі, то Джек з батьками поїхав до якихось родичів в гості на три дні, то місіс Фростер зайшла серед ночі до спальні Джека, ніби терміново щось запитати. Добре, що Ерік тоді не прийшов. - Здається…
-
12,7 K • Ongoing
-
-
Присвчую цю роботу неймовірно дорогій мені людині, без якої вона б не вдалась.. Дякую тобі за все, сонечко)) Огидний запах коров'ячого гною просочує мій одяг. Із глибоких ран на спині сочиться вишнева кров, що забарвлює усю спину та дорогу білосніжну сорочку величезною плямою.…
-
408 • Ongoing
-
-
І в цей момент вона відчула, як всі тягарі спадають з неї та летять до прірви. Звісно, Катерина теж падала. Здавалось, всі гріхи, скоєні дівчиною, тягнули її з багатоповерхівки вниз. В голові пролітали погляди жінок, дітей, чоловіків.. Чи жалкує вона про те, що скоїла? Ні. Чи шкода їй…
-
4,5 K • Ongoing
-
-
Звичайний ранок, нічого нового. На кухні чути булькання кавоварки. За вікном валить сніг. Три місяці, як брат Катерини - Петро - пішов добровольцем на фронт. Три місяці сповнені страху та панічних атак. Три місяці очікування та сподівання. І ось! Врешті, йому дали відпустку. Завтра…
-
4,5 K • Ongoing
-
-
Просто дурнувата замальовка про трохи довбанутого янгола та його коханого. У темному ораторіумі чутно тихі кроки, він впізнає їх з тисяч. В цій маленькій тісній споруді лише вони в двох, він відчуває як між лопатками свербить його мітка. — Привіт, кохання моє, — звертається до…
-
544 • Ongoing
-
-
Кожний з на є головним героєм у своєму серіалі під назвою «життя», кожний з нас є одним з глядачів чийогось серіалу з тою ж самою назвою, але іншим змістом. Трохи дивно, еге ж? Багато кого з натовпу, в якому ми колись були чи через який ми колись проходили, покінчив життя…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Місячне світло знущалося над водою, прикидаючись сріблом. Поки кручи й самі собі насміхалися, але тихо з сторони, щоб їх маленький акт презирства не викрили. На тих кручах, стоявши говорили, дві статури. Юнак стрункість якого лякала, обернувшись до місяця, милувався його…
-
756 • Ongoing
-
-
Самотній день починався повільно, але впевнено, адже зима потихеньку відступала, даючи свободу принциповій весні. Ще було досить темно через сірі шаруваті хмари, які майже накривали землю важкою, але прохолодною, ковдрою. Відчувалось, ніби сьогодні буде сніжити. Та якісь…
-
1,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 271 1 272 1 273 … 1 350 Next
