Розділи
-
— Ти теж це бачиш? — тихо запитує Валік, притримуючи маску на обличчі і вдивляючись у монітор перед собою. Його пальці тремтять, ковзаючи по кнопках. Останні кілька тижнів вони практично без перерв працювали в лабораторії і виснаження дає про себе знати. — Рівень некроніуму……-
5,3 K • Completed
-
-
Зимовий вітер завиває за вікном, нещадно б'ючи по склу, немов намагаючись увірватися в кімнату. Єдине джерело світла в приміщенні — вогонь у каміні, від якого стінами розбігаються чудернадські тіні. У кріслі поруч сидить темноволоса жінка із новонародженою дитиною на руках.…
-
26,2 K • Completed
-
-
Валіку завжди подобалося спостерігати за осіннім листям, що падало з дерев — це була його улюблена пора року. Холодні ранки, похмурі дні, нескінченні дощі та темрява — усе це приносило Валіку дивне відчуття комфорту та спокою. Зі спогадів, які в нього ще залишилися, він знав, що…
-
26,2 K • Completed
-
-
— Ну і де ця клята біла сорочка, — роздається крик Валіка на всю квартиру. Він вже перерив всі шафи, корзину для прання, навіть під ліжком дивився — сорочка ніби розчинилася. Тяжко зітхаючи Валік підводиться, обтрушує з себе пил після тяжкої подорожі у глибини підкроватного…
-
26,2 K • Completed
-
-
Сон Валіка жорстоко переривається музикою, що на всю гучність лунає з колонок. Він зі стогоном перевертається на інший від вікна бік та накривається пледом, аби сховатися від сонячного проміння. — Підйо-о-м! — занадто бадьоро як для ранку протягує Костя. — Скільки можна спати,…
-
26,2 K • Completed
-
-
— Люди, які ставили відправлення автобусу на сьому ранку, мають горіти в пеклі, — заспано каже Микола, підходячи до них. Валік не може не погодитися. Він крутився пів ночі і зміг заснути тільки ближче до третьої, тож тепер почувається як переварений пельмень, що прилип до дна…
-
26,2 K • Completed
-
-
Повертатися назад до школи відчувається дуже дивно. Усі канікули Валік не виходив з дому і ні з ким не спілкувався. Лише кілька разів до нього заходив Костя, який бог знає де роздобув його адресу. Але особливо втішити в нього не вийшло. Валік все таки розповів йому про сон, який…
-
26,2 K • Completed
-
-
— Знову не скажеш мені, куди ми йдемо? — награно ображеним голосом питає Валік. — Побачиш, — Костя йде попереду і Валік не бачить його обличчя, але впевнений, що той зараз посміхається. Вони виходять у головний хол та піднімаються далі вверх по закрученим сходам. Йдуть вони…
-
26,2 K • Completed
-
-
Валік стирає сльози, які так настирливо продовжують котитися його щоками. Всередині нього — абсолютна порожнеча, ніби якусь частину себе він залишив у тому кабінеті разом з Костею. Валік не знає, що це за частина і чи зможе він прожити без неї, але йому вже байдуже. Він йде вперед,…
-
26,2 K • Completed
-
-
Костя перелякано дивиться в очі Валіка, що поступово наливаються чорним. Він стискає в руках свій кинджал, але тремтіння його рук видає, що він не зможе виконати те, про що його просить Валік. Він просто не зможе цього зробити. Усе його життя ростили з думкою, що не можна…
-
26,2 K • Completed
-
- Previous 1 … 1 260 1 261 1 262 … 1 323 Next
