Розділи
-
Вас колись кидало керівництво? Та ще й так, що від ваших дій залежить доля не одного, а двох світів? Ні? Тоді можу сказати, що Вам реально пощастило, адже тільки в моєму світі Батько і Верховний Суд, які вирішили не брати відповідальність за просту смертну та одного ідіота,…-
25.6 K • Completed
-
-
— Гм, привіт, я не заважатиму? Саймон зазирає у привідкриті двері аудиторії з неприхованою надією. Ні, звісно, він чудово міг розміститися на підлозі в будь-якому коридорі, перспектива ця і зовсім страшною не ввижалася. Тільки якось все ж зручніше за столом – та й недаром щойно…-
5.0 K • Completed
-
-
Саймону не сняться сни. Давно вже. З дитинства, мабуть, а чи і тоді марення не приходили, залишаючи віч-на-віч лиш з короткими митями-годинами забуття. Його сни не мають жодного шансу бути хорошими, а поганого і так у житті вистачає завжди із надлишком, аби додаткової порції…
-
5.0 K • Completed
-
-
Коли він вперше дізнався, ким Джонатан працює, то спочатку навіть і не повірив. Якось не збирався докупи образ із всіх деталей, які Саймон про того знав. Майже завершена медична освіта, спортзал тричі на тиждень – уже вистачало на те, аби бути постійно зайнятим, як додати ще час на…
-
5.0 K • Completed
-
-
Хлопець сидить на даху будинку. Досить старий, тут майже ніхто не живе вже, лише певна кількість пенсіонерів. Але тут було тихо. Шумів вітер, цвірінькали пташки, десь у кутку лежав та грівся на вечірньому сонечку трошки покоцаний кіт. А Лео все сидів дивлячись на небо. І зараз він…
-
1.4 K • Ongoing
-
-
Колтон Кнайт (ОС)/Фрея Хавторн (ОС) Двоє студентів одягались у вуличний одяг. Фрея хотіла оновити колекцію фото. А весняний ліс був прекрасним місцем для цього. І оскільки Колтон зараз був у неї в гостях – став її партнером. — Ти взяла ключі від квартири? — запитав хлопець. Фрея…
-
767 • Ongoing
-
-
Дорога коло узбережжя куйовдила від пилу. Низка возів повільно тягнулася до міста. Із усіх возів виділявся лиш один. Він був останнім. У нього були запряжені сірі коні та візерунки на ній іскрилися золотом. Навіть клітка, в якій сиділи полонені, була золотою. Вовки зацікавлено…
-
5.0 K • Ongoing
-
-
Світанкове сонце пробиралося крізь повіки, пробуджуючи невиспані очі. Жахливо боліла голова, її рвало на шмаття від подій. Ланцюжком, з легким тріскотом, згадувалися події вчорашнього дня. Радість витанцьовувала у моєму животі приємну чечітку. Різко згадався той хлопець, за ним…
-
10.6 K • Ongoing
-
-
Вперше незнайома мені дівчина виглядала справді щасливою: з руки на руку їй перестрибувало пацюченя, а погляд був спрямований на ворона, що сидів високо на дереві. По її обличчю розтікалася м’яка, сонячна усмішка. - Боляче ж! За що ти так зі мною? – від джерела розпачливих криків…
-
10.6 K • Ongoing
-
-
Пізній вечір. На вулиці вже засвітилися ліхтарі, машини увімкнули фари. Місто перетворилося у зоряне небо. Де за кожною цяточкою світла ховається історія. І тільки в одному віконці не було видно світла. Ні, господарка ще не спала. Вона просто перестала бачити це зоряне небо,…
-
1.0 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 1,257 1,258 1,259 … 1,278 Далі
