Розділи
-
Школа. Те саме місце, через яке повинна пройти кожна людина. І для кожного ті самі шкільні роки навіюють свою особливу атмосферу і спогади. Для когось це час першого кохання, для когось – часи труднощів і втрат, а для когось час перших кроків у життя, а іноді і в доросле життя. Але…-
2,6 K • Ongoing
-
-
*Станція Дніпро. Вихід на праву платформу* Мірель відсунувся від дверей, зітхнув. Мимохідь глянув в прохід і завмер. Він помітив знайомий силует. Їхати далі не було сенсу, «вихід» був на праву платформу. Мірель ковзнув назовні. - Ось і ти. – від цих слів хлопець трохи сіпнувся.…
-
617 • Ongoing
-
-
–Ну як ж ти захворіла? На дворі літо! –Та звідки я знаю! Прирікала Олеся своєму братові Святославу, наостанку чихнувши вже у п'ятнадцятий раз –Будь здорова, може то алергія яка? –Ну і на що? Сперечалися мама і бабця дівчини поки сама вона шмигала носом попиваючи трав'яний…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Це був 2040 рік, з великої війни пройшло майже 20 років. Більшість людства було знищене. Величезна кількість місць на планеті були забруднені радіацією на стільки, що жити там стало неможливо, більше за все постраждали великі ядерні держави, особливо їхні столиці. Але не ядерні…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
“Вітаємо вдома, лорде Аркеллсон!”, – мер Вотерфорда радісно потис руку Хеммінга. Магістр байдуже кивнув і пробурмотів щось віддалено подібне на подяку. Далі була довга промова про те, як все місто в особі пана мера радіє поверненню спадкоємця леді Домініки, як родовому…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
▪️▫️▪️▫️▪️▫️ Через два дні Ніколь повернулася у свій трейлер о першій годині ночі сильно пригніченою та втомленою. Як виявилося, вона посварилася з Самантою і та прогнала її. Мейлі перебував у глибокому розпачі. І як усе перетворилося на таку безвихідь? На нього ніби й…
-
290,1 K • Completed
-
-
На сходах веранди сидить лісовик Славко, він плете вінок з якихось квітів, у нього на колінах лежить Агнес, яка щось курить. Вони були близькі. Їх навіть друзями можна було назвати. Славкові подобалась вампірка і він часто проявляв знаки уваги до неї, неодноразово пропонував…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
- Дмитре! Дмитро іди сюда! - Що вже сталось діду? - спитав Дмитро підходячи до хвіртки. - Не дід я ше, на ім'я клич мене, Артемом. Май хоч трохи поваги. - Та яка нахєр різниця. Шо хотіли то? - Зі смерті твоєї матері вже багато часу пройшло. Чи не пора рухатись далі? - А чи на завалити…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
Дні минали. Ештон вніс зі своєї пам"яті в голограф інформацію про кокон. Скопіював усе в точності, як бачив, його навіть лякали інколи можливості, що відкривала медитація. Ештон вніс усе це в пам"ять. Це зайняло шалену кількість часу, але далі Ештон не поспішав рухатись. Просто…
-
331,6 K • Ongoing
-
-
Хоч Дмитро і відкинув пропозицію Артема, та протягом наступних кількох днів думки про батька не полишали його. Його дитяча мрія знову запалала в серці. Одного дня він все ж вирішив, що воно того вартує. Дмитро почав думати над тим що треба йому у дорогу, за допомогою він вирішив…
-
2,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 245 1 246 1 247 … 1 324 Next
