Розділи
-
— Ти все ще думаєш, що нам необхідні слова, щоб зрозуміти одне одного, — Ніалл перевів на мене погляд свої очей, що так неймовірно виблискували в напівтемряві. Часом він лякав, його рішучість і тиради, які я неймовірно довго вислуховувала. Серйозний, зібраний і такий потрібний…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Рон сидів на квітчастому дивані і нервувався; його право коліно безперервно сіпалося, поки він крутив в руках витончену чашку. Навпроти дві пари очей витріщалися на нього з подивом. - Ти хочеш, щоб вона зробила ЩО? – врешті запитав Шеймус. - Хм... Ну... Хочу, щоб вона зробила…
-
14,2 K • Ongoing
-
-
Ні, що ви. Вона не закохалася в нього. Вона не дивилася на нього, відмічаючи риси його обличчя, темні, як ніч очі, чорне, як чорнозем волосся. Високу постать і гарну шкіру. Не відводила вона очі, шаріючи, коли він помічав її погляд на собі. Ні, ні, що ви. Вона не закохалася в нього. Не…
-
196 • Ongoing
-
-
На щастя, мадам Помфрі змогла зняти прокляття кількома помахами чарівної палички. Але все одно прочитала лекцію про використання небезпечної магії. ̶ Наче ми хотіли виглядати як єті! – скаржився Джеймс, коли вони вийшли з лікарняного крила. Шкіра все ще свербіла. ̶ Це точно…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Ніколас Естебан Хеммік — не він. Він — Ніккі. Той, з кого сміються, той, хто завжди веселий і рятує всіх. Але є людина, що перелетить пів світу, щоб побачити його гру. Щоб побачити його. Щоб врятувати його. *** Ніколас Естебан Хеммік — це людина, що повинна була створити прекрасну й…
-
779 • Ongoing
-
-
На столі зів’ялі недорозвинуті пуп’янки троянд, вкриті шаром дешевого лаку для волосся, заполонили скляну вазу. Вони відокремлені від стебел, що перетворилися на прути з жорсткими колючками. Ті туго пов'язані разом рожевою стрічкою, того самого кольору, який Марінетт любила…
-
688 • Ongoing
-
-
Все почалося на початку весни,Юнгі не пам'ятає чисел,не пам'ятає часу,його це не колишить. То була прохолодна весна,з її вічними перепадами настрою і погоди,з холодним вітром і ментоловим запахом сигарет. То була юність,що зараз засіла десь у пам'яті і іноді згадується як часи…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Тяжке очікування доводилося коротати набридлими забавами, на кшталт скромного променаду по коридорах замку, оглядаючись навколо і помічаючи найдрібніші деталі, що могли бути неугодні королю. Поділ одягу тихо ковзає холодним каменем, довгий бордовий плащ з чужого плеча струмує…
-
3,5 K • Ongoing
-
-
- Але за що?. Я не хочу помирати.-, білосніжні крила були стягнуті в пилу і бруді. Кров густими багряними краплями скачувалася по пір'ї. Очі, що ще декілька секунд тому виражали нескінченну любов, тепер виглядали наповненими смутком і розчаруванням. Життя згасало з кожною одиницею…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Субота, 23 жовтня, 1971 ̶ Тебе ніколи не вчили? Ремус знизав плечима, втомлений і розчарований. Минув тиждень з уроку польотів, і Сіріус знову спіймав його наодинці. Він щасливо сидів на своєму ліжку, гортаючи один з журналів Джеймса про квідич – йому подобались рухомі картинки,…
-
44,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 237 1 238 1 239 … 1 325 Next
