Розділи
-
Руда ходила по снігу, намагаючись найти когось очима. На жаль, це не дуже вдавалось, так як очі були забиті снігом, що падав з небес. Дівчину звати Андайн, вона пішла в Сноудін, щоб зустрітися з однією людиною, що вислав їй її учитель Азгор. Руда була вдягнена не дуже зібраною, лише…-
466 • Ongoing
-
-
Пам'ять - жахливий чорний вир, що його люди заштовхують подалі, закриваючи міріадами скляних уламків, грубо зв'язаних одне з одним старими вицвілими нитками. Образи в спогадах - хиткі, зіткані зі хворобливих клаптів морозно-синього неба над готичними каплицями, широких…
-
6,0 K • Ongoing
-
-
Кульбабки. Яскраві квіти, що у певну пору року застилають усі вільні галявини, прикрашаючи, додаючи різноманітності в зелений килим молодої трави. Це виглядає дуже красиво. Незважаючи на роботу, у Лізи досить вільного часу, і вона не нехтує можливістю спокійної прогулянки на…
-
400 • Ongoing
-
-
Гейл Хоторн та Мадж Андерсі на 74 Голодних іграх П'ять років тому, в січні, у четвер пообіді у шахті номер дев'ять заспівала сойка. Вибух спричинив пожежу, яка тривала два дні і забрала життя дванадцяти шахтарів. Ні тіл, ні залишків. Замість мого батька ховали пусту труну. Моє…
-
13,1 K • Ongoing
-
-
Гейл Хоторн та Мадж Андерсі на 74 Голодних іграх За моєю спиною далеко на обрії видніються гори. Зеленою сіткою від них тягнуться ліси, дикі степи та поля, що, розплітаючись, переходять у поодинокі дерева, кущі, чагарники. Ліс відпускає нас з рідних обіймів. Запах хвої, шарудіння…
-
13,1 K • Ongoing
-
-
Коли організм Меліси вважав за потрібне прокинутися, дівчина солодко потяглася і спочатку не зрозуміла чому так темно, але відчувши, що вона зараз гола, вона згадала, що буквально кілька годин тому сталося. Мляво вставши з ліжка, вона одягла халат, який лежав на краю ліжка і…
-
14,5 K • Ongoing
-
-
Минув ще один місяць. Ось-ось розпочнеться навчання. Що могло піти негаразд? Та, в принципі, все. Як і зараз. У кімнату, де спокійно спала Ліса, увірвалася мати й щось дуже голосно кричала. Благо Ліза до цього часу вже встала, і вона не відчула цього чудового пробудження. Ліса…
-
14,5 K • Ongoing
-
-
Айстри збирали в маленькі долоньки пелюстки останніх троянд, які падали і ніби застигали на мить – навіть менше – в холодному повітрі. Ночі повняться колисковими, це айстри співають трояндам, і слова ранять гострі шипи, але слово звучить, але слово звучить. І троянди лягають…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
І тонуть години у тиші, у тиші, що в’язка, немов карамель: проти їхньої волі уповільнюється їх біг, перетворюється на кроки. Світло ввімкнено так, ніби хоче бути насправді вимкнутим, і вечір дивиться у вікна, але нічого не бачить, зовсім нічого. Не сховатись під жодним з…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Ти сиділа у величезному розкішному офісі на останньому поверсі висотного бізнес-центру. Панорамні вікна, прозорі стіни між кабінетами, кулери, кавомашини, всі можливі види чаю та куточок з солодощами на повноцінній кухні. Сам офіс виглядав настільки неймовірно, що ти до…
-
1,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 229 1 230 1 231 … 1 349 Next
