Розділи
-
Бакуго вважав, що тепер його стосунки з Деку добрі. Наприклад, він може цивілізовано поговорити з хлопцем, не розлютившись або щось на кшталт. Можливо, він ніколи не замислювався над тим, чому завжди нервував, коли задрот усміхався йому. Буквально знадобилися терапія та курси…-
873 • Ongoing
-
-
Після фіналу Гранд-прі Віктор запропонував переїхати до Росії, і Юрі без роздумів погодився. Санкт-Петербург йому дуже сподобався,гарне і незвичайне місто,повно таких же гарних місць,які вони з Віктором могли би відвідати. Одного разу вони вже гуляли набережною,вона була…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
– Ні! Не заплющуй очей, милий, чуєш мене?! Не смій! Ми разом сюди прийшли, то разом і виберемось! Вже всього нічого залишилось, зараз лишень кров зупинимо і... – панічно Оля шукала хоч щось, що могло б стати джгутом для величезної рани на руці її чоловіка. Та все було марно – Степан…
-
448 • Ongoing
-
-
- Тааак.... А якщо орендувати якийсь симпатичний котедж на свята? - Довговолосий парубок, вражений власною думкою, відкинувся на спинку дивану і заблищав повними ентузіазму зеленими очима. - Я вже це уявляю: купа народу, гучна музика, море алкоголю і ніхто не викликає на нас ментів,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Був "спокійний" сонячний день. Відносно спокійний, оскільки у сімействі Реддл неможливе спокійне існування. В Англії, у невеликому містечку Літтл-Хенглтон, в особняку Реддл, який для маглів стояв пусткою, активно кипіло життя. Адель гасала пустим будинком у пошуках цікавої…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Сонце опустилося за ліс і швидко згустило ранні осінні сутінки. У лісі одразу потемніло й нам стало страшно. Ми прискорилися, але ліс ніби не відпускав нас. То гілляччя хапало за одяг, то гілки били по обличчю. Стежки давно не було видно, тож ми йшли навмання. Раптом в темноті…
-
515 • Ongoing
-
-
Моя найрідніша Лю, Зорі сьогодні тихі, мовчать ,мов партизани, й лиш кидають зрідка відблиски світла на пригнічені душі людей. Вони не говорять до мене , хай як наполегливо ти їх не просила. Та знаєш мені не сумно, небесні володарі дарують спокій моєму серцю , закривають темінню…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
Рон почув, як його діти пробралися до кінати, набагато раніше, ніж вони цього хотіли би. Як би малюки не намагалися, підкрастися непомітно у них не виходило, адже їм було лише вісім і п’ять років. Але це було частиною гри, тож Рон продовжував прикидатися, що не чує їх. Коли Роуз і…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Ранок в Монштадті видався як завжди спокійним і монотонним. Новий день, а картина перед очима все та ж: Марджорі активно кликала в свій магазинчик, Катерина на своєму робочому місці в Гільдії шукачів пригод, Тімей з чимось експериментував за алхімічним станком (він хоча б колись…
-
3,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 221 1 222 1 223 … 1 326 Next
