Розділи
-
Молодий місяць сяяв на пару із зорями. Сови та кажани юрмились у верхівках похмурих дерев. Десь вдалині вили вовки, пронизуя своєю піснею голоду та жаху до самих кісток. Дві дівчини пробиралися хащями соснових лісів і похмурих ялиць. Одна з них була впевнена у меті та цілі, а інша…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Говори зі мною німецькою, щоб я не зрозумів жодного слова, щоб мені не було боляче. Головне не мовчи. Мовчанням можна пригнічувати, мовчанням можна вбивати, мовчанням можна навіть спалити. Все йде до завершення та відмовляються бігти стрілки по циферблату; тягнуть час. Ти мій…
-
322 • Ongoing
-
-
Ми всім збрехали, що поїхали на відпочинок, а самі зачинились у квартирі. Дні проводимо у замкненому просторі, лежимо на килимах. Щокої до щоки, ми дивимось у білу стелю, спостерігаємо сузір’я тріщин. Хто завгодно серед постійно різних хмар на небі побачить щось незвичне; а бачити…
-
388 • Ongoing
-
-
Весна Напевно, у мене не було кращого сну. Так тепло та м’яко. Обличчя пестить весняний вітер. Запах повітря дуже смачний та свіжий. Не хочеться прокидатись. Відчуття затишку з дитинства, як сон після смачного обіду, коли всіма справами займається бабуся, а ти просто…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
Їдучи в таксі, яке при кожному потраплянні у яму чи на камінь на ґрунтовій дорозі хитало і підкидало, Кіхьон подумки проклинав свою затію приїхати в цю глухомань, у якій не був п’ять років. – Далі не поїду, – мовив таксист, минувши поворот, на який вказав йому Кіхьон. – Чому ж це?…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
«Сьогоднішній день — гарна нагода вийти з берегів, кожному — зі своїх. Тому що кожна людина — океан, і безглуздо все життя щиро вважати себе калюжею, нехай навіть найглибшою і непросихаючою в мікрорайоні» Причал Портсмута кишить людьми, більшість із яких прийшли подивитися…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Опис: Доктор ніколи не залишить Пондів. — Привіт, Понди. Цього чоловіка часто бачать на кладовищі. Він приходить до тієї самої могили і довго сидить перед нею, щось шепоче, проводячи пальцями по вибитих у могильному камені іменах. Часом здається, ніби він відчуває…
-
519 • Ongoing
-
-
Опис: Хоч як прикро не було б це визнавати, але Саманта, хоч і п'є кров демонів, сама демоницею не є, а отже, їсти їй потрібно. Тож тепер дві навимовно небезпечні істоти спокійно сидять у звичайному людському кафе. Звичайний день. Звичайне кафе на звичайній вулиці…
-
668 • Ongoing
-
-
- Без двадцяти дванадцята: бурмоче собі під ніс молодик поглядаючи на екран телефону.Він йде по тамбуру шукаючи своє купе і тягне за собою чорну нічим не примітну валізу. - Ось!: - викрикує юнак і міняється в обличчі коли відкриває двері,розгублено кліпаючи очима він все таки…
-
5,7 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 214 1 215 1 216 … 1 327 Next
