Розділи
-
Сіре небо затягнулося хмарами, мовби шаллю покрило небосхил. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли на цьому далекому від всього сущого острові, з'явиться хоч один промінь благодатного сонця. Тут усе страждає від мороку. Люди, рослини, тварини... І я у тому числі. Моя роль у цьому…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Пролог Князівство Білої Троянди завжди славилося безмежними садами , що з однієї сторони засаджені великою кількістю різних фруктових дерев, а з іншої - кущами різнокольорових троянд , що простиляються вздовж усіх ділянок садів мов барвинкова ковдра. У Столиці, - така…
-
600 • Ongoing
-
-
– Гей, подивись на мене Марічка присіла на коліна біля скорченої дівчинки, в якої спина тремтіла від сліз, а сама вона закрила лице долонями притулившись до колін. — Ляля, послухай мене, чуєш? Марічка перенесла вагу свого тіла на клітину, упершися рукою об…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Коли я стояв на мостові, в мене завжди виникала думка «що я відчую коли падатиму?» Що ж, відповідь я відчув коли летів о 3 годині ночі з мосту в Одесі. Дурна ситуація, дурна історія і відчуття. Завше задумуючись про самогубство я ніколи не уявляв польоту з моста в незнайомому місті…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Болить голова. Так легко і важко водночас. І раптом, спогади про мою «величну» смерть, дійшли до мене з такою затримкою, як звук під час відеодзівнка. Я розплющив очі але не було ніякої білої стелі і запаху ліків, навіть вітерця і піску, лиш якесь мутне світло під темно-синьою…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Я назавжди запам'ятаю день коли з'явився він. Гарний, яскравий, недоступний, як Сонце. Він сам був сонцем. Довге руде волосся, блискучі очі кольору золота і посмішка... Ця посмішка... Роман Васильович, або по іншому Пан Роман прийшов вісти в нашій школі уроки по…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Це доволі звичайний день для таких як ми. Я заходжу до детектива в офіс з новою справою. – Луїзо! – я стучу в її двері. – У нас нова справа. – О, правда? - на її обличчі одразу спалахнула бадьорість. Для кожного детектива нова справа як ковток свіжого повітря. З блиском в…
-
681 • Ongoing
-
-
«Біда не приходить сама» - так завжди казала казала мама. Що ж не кажучи вже про проблеми з психічним станом я виявив проблеми ще й з фізичною складовою. Я не знав як користуватися плавником. Кожна моя спроба здійнятися не вдавалася навіть близько. В дитинстві я часто бачив як…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
торкатись так, як торкаються книг. перший рядків протоптанмй сніг. зимова сповільнюється течія. хто це тебе читає? це я. вони познайомилися на смітнику, точніше у місті під назвою "метеор сіті" .він, себто Куроло врятував її, зовсім маленьку, від рук негідників, які хотіли її…
-
327 • Ongoing
-
-
- Підкинь ще дерев’яшок, а то довго так не просидимо. Максим мовчки встав і пошкандибав до гори фанери, котру ми збирали з викинутих на Смітнику меблів. Ззаду я побачив, що у нього з’явилось ще одне сиве пасмо, котре він намагався закрити капюшоном. - Слухай, фройнд, може тобі…
-
840 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 211 1 212 1 213 … 1 326 Next
