Розділи
-
Софія та Ліза зайшли до кафе "Зірка" та зайняли столик. - Ти що будеш? - запитала Ліза у Софії. - Я буду круасан із чашкою Американо. - Я буду чизкейк із чашкою лате. - Добре, я піду замовлю, а ти тут почекай, ок? - Ага - відповіла їй Софія не відриваючись від телефону - переписувалась…-
3,4 K • Ongoing
-
-
Частина 5 Група підлітків направилась в іншу локацію. По дорозі всі весело сміялися і розмовляли. Навіть Вадим та Сергій перестали відноситись до нових знайомих з такими підозрами. Парк теж був красиво прикрашений. На деревах розвішані гірлянди, де-не-де з'являються люди в…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Коли Хеммінг повернувся із пекарні неподалік від дому общини, Альда саме закінчила готувати чай. Аркеллсон поклав на стіл апельсиновий чізкейк і, доки не передумав, налив собі чашку гарячого напою. «Ерл грей. Малий би оцінив». Дівчина сіла навпроти нього й окинула поглядом…
-
138,6 K • Ongoing
-
-
Все що сталося не повинно було трапитись, ворог завжди маніпулював і пробував всіляко добитись свого, в цій війні загибло багато людей... Їх вже не повернути, а от що можна повернути, це свободу українського народу. Ніхто не зрозумів як іменно Україна програла напевно іншим…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Частина 6 Вони побачили, що дівчат немає і почали їх шукати, але ніяк не могли їх знайти. Каток був дуже великим і було багато людей. Спочатку вони самі пробували їх знайти, але потім вони пішли до хлопців, які сиділи на лавочці і щось бурно обговорювали * Д: Сергію, ти не бачив…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Я б воліла не прокидатися, знаючи як буду себе почувати: кров шуміла у вухах, жахливо боліла голова і горло, по тілу ніби проїхалась вантажівка, бо навіть пальцями було важко поворушити. Абияк перевернулась на спину, захникавши від гострого болю в попереку. Перша спроба…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
Вогняні пасма волосся, освітлені місячним сяйвом. Дівчина тримала чарівну паличку і підсвічувала собі сторінки книжки. Вона сиділа на підвіконні, оточена хмарочосами з книжок. Прогорнувши останню сторінку, вона закрила книжку і поклала її на одну із веж книжок. Вставши з…
-
551 • Ongoing
-
-
Живіт скрутило від голоду, і я повернулась до реальності, де я — холодна, голодна і боса — посеред якогось лісу, де мене ще й можуть підстрелити. Сутеніло. Плентатись кудись цими хащами вночі все одно, що добровільно покласти голову у левову пащу, тому я вирішила спробувати…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
— Я можу відмовитись? — Так, — Іпполіта з надмірною цікавістю роздивлялась власні нігті, — якщо пощастить, проживеш ще років десять, спостерігаючи, як вимирають цілі раси й кінець кінцем залишишся один на один із спустошеною і розореною планетою. Я закотила очі, хоча вони…
-
6,4 K • Ongoing
-
-
— ... воно ледь не насадило мене на роги, вже думав, не побачу своєї коханої, — слухаючи нового знайомого, я, м’яко кажучи, зніяковіла. Тому що, під опис “страшнюча рогата химера, незрозуміло звідки прилізла і розлякала всіх містян” ідеально підходив мій інший новий знайомий.…
-
6,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 208 1 209 1 210 … 1 350 Next
