Розділи
-
Опис: Розмова двох загублених у вихорі життя Як іноді смішно складаються обставини життя. Аяка сиділа на виступі біля її власного дому і в думках дивилась на море. Від святкування її відділяла стіна, але від цього радість ближчою не ставала. В грудях була дивна порожнеча і…-
938 • Ongoing
-
-
неповний місяць вже давно освічує зоряне небо. поза містом вогників нагорі стає ще більше і це нагадує одну з тих картин сучасного мистецтва, що декілька місяців тому фелікс бачив у музеї. кожен бачить у цьому щось своє особисте, таємне. таке, чим ділитися зовсім не хочеться.…
-
815 • Ongoing
-
-
Шум. Купа автомобілів, що проїжджають та гуркіт людей. Звичайний ритм мегаполіса. Проте це не затьмарює краси весни. В повітрі відчувається запах цвітучої сакури та світить яскраве, квітневе сонце. Але він його не помічає, не хоче помічати. Очі наповнюються сльозами, образа…
-
4,4 K • Ongoing
-
-
О 4:00 Хьонджин і його мама вже стояли на пероні, чекаючи потяг. Вічі парубка були неначе під тяжким грузом, і доводилось кожну секунду їх розмикати, щоб не впасти в сон прямо на холодний кафель. Його мама на відміну від нього була досить бадьорою, і емоційно росказувала сину щось,…
-
798 • Ongoing
-
-
зажди це не завжди працює ну, оце твоє 'попри все' наче плечі ширше за всесвіт наче ми справді витримаємо витривалість за межею людської необмежена дика дяка за те що допускаєш її як факт як можливість, дану на те, щоб виконувати неможливе фарба й пензлики щоб…
-
357 • Ongoing
-
-
знаєш це щось між хаосом у нотному стані і панічним страхом знову опинитися у цьому стані коли кров гучніша за піаніно я б не хотіла продовжувати грати те, що все одно ніхто не почує грати металеві на дверях храму не згадуй всує того, хто створив ноти поки цілі руки, поки…
-
153 • Ongoing
-
-
дим гуляє над нашими домовинами в казці реального – тільки смерть проте її достатньо, щоб все таки надати чарівності тому, що відбудеться і відбувається червонію й про всяк випадок кажу: 'забирайся геть' з очевидною надією на непослух з очевидними словами в очевидних рядках…
-
278 • Ongoing
-
-
справедливість, від якої святі ховаються в пекло в нас мова забута, забуті боги, забуте небо в нас три життя й пів цигарки вечорниці, правда, шелест платтів циганки, в нас є все, щоб вважатися найбагатшими, в нас є все, окрім імен – тож за звичаєм кличемо себе…
-
181 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 193 1 194 1 195 … 1 350 Next
