by Sofia Koshke —Дізнавшись, хто саме стане наступним головним, янголи спочатку дивувались такому вибору Думаїла, але коли Лінда та Ліам почали керувати ангельським світом, то всі зрозуміли, що все ж таки найстарший прийняв правильне рішення. Друзі спочатку не вірили та не визнавали свій новий…
by Петрова Олеся — 一 Як думаєш, цього разу зілля подіє? Анна закотила очі та відсторонено мугикнула. Це вже третя спроба її тітки зварити зілля, щоб у її колишнього коханця не вставав член. Таке воно відьомство у XXI столітті. Не те щоб тітка Марта була геть нікудишня відьма, що не може…
by Blauhai —Не знаю, чи важливо це, але мітки йдуть не до всіх розділів, вони до всього твору, універсальні так би мовити. Я дуже рідко писала раніше і ще жодного разу не публікувала своїх творів, тому вибачте будь ласка, якщо щось не сподобається Хоча сподіваюся, що сподобається…
by Blauhai —Пляшка глухо стукнула об стіл. Бурштинова рідина коливалася в скляній посудині. Довкола розносилися сміх і напівп’яні розмови. Перекрикуючи один одного, чоловіки розповідали про неймовірні морські пригоди, вдалі абордажі і незлічені скарби, про які відомо з піратських…
by Blauhai —Потім розділи будуть більшими, чесно :з Зала наповнюється мелодією скрипки. Сонячне проміння приємно освітлює її і відбивається від вимитої до блиску підлоги. Бальна зала закритого пансіону нагадує зелену галявину в тумані. Дівчата кружляють в сукнях кольору хакі. В усіх…
by Blauhai —-Я щиро сподіваюся, що ти прийшов до мене з важливою інформацією. Інакше… Ну, чого мовчиш? Не змушуй мене чекати В просторій кімнаті становиться тісно. Слуга дивиться на світлу підлогу і бачить своє обличчя. Абда навіть не помічає, що забуває дихати. -Дивись на мене. Юнак…
by Blauhai —Мітки: POV (Рурі) Я опускаю стареньке відро в озеро. Крижана вода обпікає мої пальці, вони червоніють. Довге волосся лізе до рота, закриває очі. Але я не зважаю на це. "До біса, "-думаю -"Чому це жінки мають днями поратися в хаті, доки чоловіки розгулюють світом і радіють…
by Blauhai —В озері щось є. Щось, вкрите тінню очерету, який так радісно квітне довкола. Щось глибоко на дні, куди не сягає сонячне проміння. Що саме - невідомо нікому, ніхто і знати не бажає. Що схопить за біляву шкіру, затягне десь на глибину. Що у воді твоїм волоссям грає. Останній …
by Blauhai —11 хвилин звідси. Пройди лиш 11 хвилин і побачиш стадіон. Мертвий, покинутий стадіон. Колись тут грали в ексі. Колись вони перемогли Ріко. Колись… Чоловік проходив по недоглянутому полю, дивився на погнуті ворота і облуплену фарбу на трибунах. Від цієї картини защипало у носі. Все…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.