Розділи
-
Ми приїхали на базу відпочинку «Тернопіль», що у Затоці. Я тут був уперше, а Ілля знав це місце, наче своє рідне. Річ у тім, що його мама – робітниця на РАЕС (Рівненській атомній електростанції) – кожного року мала змогу взяти путівку на відпочинок у Затоку. Половину суми…-
17,3 K • Ongoing
-
-
Чому Тод Кембел убив себе? Цокіт високих підборів по старому затхлому паркету було чутно по всій будівлі. Висока цеглова споруда червоного кольору нагадувала часи, коли ще на території Америки діяв сухий закон. Ліфт з решіткою, який не працював. Червона кнопка виклику давно вже…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Дядько Петро був досить колоритним вуйком-баштанником з невеличкого смт під Херсоном і Микита навіть вважав його крутим. У дитинстві. Нині ж то був просто хороший родич, якого раз у рік-два доводилось розважати на гостинах. От і зараз вони втрьох — ще плюс стомлений після…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Я часто чув від знайомих, що втрачати когось із рідних неймовірно боляче. Часто люди втрачають бажання жити або впадають в затяжну депресію. Сам я пам’ятав, як померла мама, але я ніколи не вважав її біологічною мамою. До речі, згодом, як я покопався у цій справі, виявив…
-
17,3 K • Ongoing
-
-
Щоразу ти приходиш до мене з черговим букетом квітів, і дивитися на все це подібно до нескінченних мук. В ту мить я відчуваю непереборне бажання зупинити тебе, різко упершись долонями в груди, і прошепотіти: «Йди, йди звідси і ніколи не повертайся, чуєш? Ніколи». Та губи мої вперто…
-
195 • Ongoing
-
-
Кілька років тому я вирушила до Тулузи – міста на півдні Франції, четвертого за кількістю населення у країні. Складно сказати, чому я обрала саме його... Матінка стверджувала, що мені варто поїхати в серце Франції — Париж: подивитися на Ейфелеву вежу та собор Нотр-Дам-де-Парі,…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
L'Affiche de Toulouse Понеділок 7. Квітень 1862 року. Городяни, Сьогодні вранці цікаві плітки облетіли наше з вами рідне місто. Усім відомо, що вже як сім років у Тулузі працює молодий мсьє Мартен — детектив, син зубожілого купця і просто людина, чиє ім'я має бути відоме кожному, хто хоч…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
Я стояв обабіч каміну, по-злодійському посміхаючись полум'ю, що розгорілося за мереживними чавунними ґратами. У в'язких руках вогню зникала ранкова газета «L'Affiche de Toulouse», яку я з волі випадку купив у одного хлопця на ринковій площі. Той був зовсім брудним, невмитим й нечесаним,…
-
2,9 K • Ongoing
-
-
Гра на скрипці нескінченна, і танець був той на струні. Вже вечоріло, я стомився та сів за стіл на березі, а ти навпроти мене. Щасливі усмішки, обійми, поцілунок... Гуркіт неба розігнався, вітер розійшовся. Над нами тінь стояла, хто то був — не зна. Крилами відштовхнувшись від землі,…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Холод хлинув. «Йде зима,» — промовив незнайомий голос. Крок за кроком я заглиблювався у пустелю. Зіркове небо мерехтіло і вмить почав повільно сніг кружляти. Не було тут нікого, тільки голоси, замучені вічністю, ті, що прокляті. Чути віддалену гру, дуже знайому… Смерть зі скрипкою…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 174 1 175 1 176 … 1 327 Next
