Розділи
-
Чан втомлено падає на диван в їх маленькій імпровізованій вітальні і відкидає голову, попутно скуйовджуючи долонею неслухняні темні кучері. Черговий день позаду, і ні, не те, щоби Чан зараз як нормальна людина повечеряв, прийняв душ і пішов спати – о ні, це абсолютно точно не про…-
1,6 K • Ongoing
-
-
Туман безбожно покривав засіяну росою землю. Тиша, яка слідувала за ним , куди б він не йшов, навіть соромилася псувати ці хвилини єднання. Тож... Птахи ледь-ледь переспівувалися між собою , ніби попереджали про щось. Про те, що ходить цими землями, про тих , хто тут…
-
793 • Ongoing
-
-
Сиджу я тепер перед директором , який пропонує мені якихось шоколадних жуків . -Ні, дякую. -Хочеш бути професором? -Що? -Що? В мене як і в Снейпа відвисла щелепа. Якого біса директор наймає непонятно кого , щоб вчити дітей, це ж найкраща школа чаклунства. Я знову переконався…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Тої ночі Стерв'ятник підписав уявний договір. Договір, якого ніколи не існувало і на який би ніхто з Дому не погодився. За години, що великому птаху дозволили перебувати у виховательскому кабінеті - він розрахувався тим, що зруйнував межу між вихованцями та персоналом цього…
-
839 • Ongoing
-
-
*** Світло. Жахливе, яскраве світло зрадницьки проникло в палату і як на зло врізалося чоловікові молодих років, що лежав посеред кімнати на незручному лікарняному ліжку. Голова боліла, як після двохтижневого "запливу", наповненого дівчатами, алкоголем та десятками видів…
-
4,3 K • Ongoing
-
-
ремуса відправляють в школу-пансіон «гоґворст», де його сусідом стає шумний хлопець з проблемною сім'єю. аж раптом його втягують в підозріле братство «мародерів» 1 - Ти не можеш кинути мене напризволяще! Сіріус піднімає руки до стелі, падає на коліна та хапає друга…
-
66,7 K • Ongoing
-
-
На твій дім повільно опускається вечір і ховає своїми ранньо-осінніми сутінками наші обличчя. Ми заходимо до під'їзду після довгої прогулянки в компанії вина та декількох пакетів з подарунками на твій день народження. Напій вже встиг вдарити нам у голову, але зупинятися ми не…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
—Я дивився би на тебе вічність, – каже мені чийсь голос. —Я теж —Зустрінемось тут коли прокинемось? – я спантеличено дивлюсь на юнака перед собою. —Ми спимо? – запитую я. Клі старанно намагалась пробудити брата, це було досить складно, останнім часом він став…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Збите дихання, нагадує, що я живий. І я мимоволі розплющую очі, гладячи постіль, та вона холодна. Хапаюсь за подушки, намагаючись вхопити залишки запаху твого волосся. Разом зі спогадами повертаються думки. Про те, як ти була тут і зранку робила каву. Вдавала, що лишила мене, а сама…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Пані Бредлі поняття не має, що ж їй робити. Після того, як її випустили з під варти, паралельно повідомивши, що вона тепер вдова, ніяк не вдається зібрати себе до купи. Державний переворот завершився, а разом з ним її давно звичне життя дружини Фюрера. Пані Бредлі дозволили…
-
357 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 171 1 172 1 173 … 1 350 Next
