by Кнірка Пацюрик —Качеля гойдається. Туди-сюди. Туди-сюди. Десь у вишнях птахи співають. Чи то дрозди, чи то чорт його знає хто. У малині коники цвірчать, а між квіток бджоли гудуть. Рожеві півонії вже відцвіли і їхні ніжні пелюстки стали бурими та сухими; білі ще тільки відкриються. Десь з боку…
by Pop Mortem —Присвячую це всім, кому кортить відчути хоч на хвилинку миру й спокою минулого будення. Моя проста історія про простих дітлахів спрямована зробити щось тепле, може трохи сумне і стовідсотково ніякове у вас на душі. Тримайте з любовью про усіляку любов. ♥ Не знаю коли…
by Love Train —Настав новий день, і ніхто вже не знав, який день тижня, якого місяць. Людина, яка лежала на засмальцьованому ліжку, чиє дихання було таким уривчастим, ніби в нього правець, теж уже нічого не знала. За кілька секунд він підвівся, і сів на ліжко. Ця людина була чоловічої статі.…
by Love Train —Ця людина вже не пам'ятала свого імені, вона відмовилася від нього, бо ім'я вже нічого не значить в цьому світі. Мова, яка була основним засобом комунікації повсюдно, швидше за все деградувала. Він сам собі вибрав ім'я, готовий до такого повороту подій. Марк. Це було його ім'я,…
by Love Train —Годинник з єнотом показував показував без десяти вісім, сонце повільно пливло за обрій, огинаючи його будинок. З іншого боку його будинку було ще ясно, але з балкона можна було бачити нічне небозведення. Ніч лагідно накривала своєю зоряною ковдрою землю, і Марк заворожено…
by Love Train —Марк розплющив очі, і побачив, що за вікном йшов дощ. Сонячних променів не було, тільки краплі дощу. Він підвівся, і вийшов на балкон. Свічка стояла, загашена ще вчора, коли він робив свій витвір. Останній витвір. Він закурив сигарету, і вставив її у свої пересохлі губи, і глянув…
by Louthaire_Leque —Жалісне виття скрипки сплелося з уривками сну й спогадів. Відкриваю очі й тягнусь усім тілом. Плечі затерпли після довгого спання в чужому ліжку, поперек все ще ниє від бурхливої ночі. І тільки коли скидаю залишки дрімоти, усвідомлюю: сумна пісня скрипки звучить наяву. Поволі…
by Louthaire_Leque —Запах ванілі змішався з запахом палених свічок і лаванди. Ти усміхаєшся лагідно, солодко, простягаючи руки до мене, бажаючи вкрити від світу в своїх обіймах. І я йду у них. Від тебе віє теплом і турботою. Всім тим, про що я так давно мріяла. Лагідно перебираєш мої локони і наспівуєш…
by Louthaire_Leque —Правила? До біса правила. В стосунках вони ж точно не потрібні, правильно? Так щиро вважав Лот, але декілька у них з Яном якось самостійно виникло. Лот був небезпечним. Завжди. Не тільки для людей навколо, найбільше — для себе. Ян з сумом дивився на Лотові зап'ястки й передпліччя,…
by Louthaire_Leque —Очі болять від напруги, але попереду ще купа роботи. Зітхаю і відкидаюсь на спинку незручно низького крісла. А ти підіймаєш на мене стурбований погляд і відкладаєш книгу в сторону. — Ян, — звучить м'який оксамитовий голос. І тільки кілька днів тому я дізнався, що він може бути…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.