Розділи
-
Якби він не поспішав наздогнати примарну мрію, як завжди, він пройшов би зараз, і купив букет ромашок для своєї коханої. Я часто думаю, якою б вона була. Такою ж підпільною обірванкою? Чи красунею за стійкою бару? Нам з ним так часто приписували романи, що я й справді замислююсь,…-
17,8 K • Ongoing
-
-
Я намагався дописати сонце на своєму полотні, але почув стукіт у двері. Хто може стукати у такий час? Поліція. Але я не робив нічого незаконного останнім часом. Стук не припинявся. З кожним ударом мені ставало все страшніше. Бам! Я впевнений, що в мої двері з гуркотом залетіла…
-
17,8 K • Ongoing
-
-
Страх, який з кожною хвилиною набирав сили, вже пробирався до глибин наших напівпорожніх душ. Я сидів разом зі своїми побратимами в окопі, замаскованому енергетичним щитом, очікуючи початку бою. Він не покидав нас і ми добре знали, що сьогодні можемо не повернутися додому. Проте…
-
6,1 K • Ongoing
-
-
Бета:Rin Okita Я не можу точно визначити, коли помер мій наречений. Я майже впевнений, що це сталося після того, як я знайшов зуби в його тумбочці, але до того, як ця штука вилізла з його тіла, що розкололося на моїх очах, наче гнилий плід. Він був виснажений, коли я забрав його з…
-
20,4 K • Ongoing
-
-
Знову ти залишила мене і я зосталась одна. Але ми зустрінемося в наступному житті. Глава 1. Лісова бестія. В якийсь момент ти починаєш думати, що твоє життя – то суцільне пекло з твоїми персональними демонами-думками, але для цього і була…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Бета:Rin Okita — Зараз вас прийме лікар Санчес. Я кивнула, піднялася зі свого місця й пішла за асистентом дантиста в чисту білу кімнату, де Гарольд Санчес чекав мене з блискучою білою посмішкою. — Будь ласка, сідайте, — він жестом показав на велике світло-блакитне крісло, що…
-
20,4 K • Ongoing
-
-
Як добре жити на природі. Сонце яскраве і палюче, та це доказ того, що його проміння сягає самої землі. Вітер, який лине з поля, дає відчути приємну літню прохолоду. Дерев тут стільки, що не злічити й за життя. Їхнє листя густе та зелене, лише й чутно з-під них пташиний спів. Щодо…
-
584 • Ongoing
-
-
В машині ми їхали у повній тиші. Блейз хмурився, не розуміючи, чому я і Брендан постійно так нервово переглядаємося. Адже вся справа в тому, що нам не можна й рота розкривати про те, куди ми їдемо посеред уроків, адже у заняття ще не закінчилися, а сказати правду — значить розкрити…
-
171,3 K • Ongoing
-
-
— Жахливо! Просто жахливо, Фаїне! — так почався мій ранок. Я скаржився своєму собаці, сидячи на підлозі і взявшись за непричесану голову. — Сьогодні вечеря з невідомим залицяльником тата, а я проти! Я ж не можу йому так сказати, правда? Але боюся, що вечеря пройде несолодко, адже я…
-
171,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 144 1 145 1 146 … 1 330 Next
