Розділи
-
— Віргардіум Левіосса, - на всю силу своїх неслабих легень гаркнув синявий маг, феєрично розмахуючи чарівною паличкою. Фігури, які він нею виплітав були невідомі ні магії ні самим Богам. — Аоміне! Не займайся магією в бібліотеці, — ніби спокійним голосом промовив…-
730 • Ongoing
-
-
Початок чату. 16 липня. 9:00 Тсунаєші: Доброго ранку! Скуало: Ранок добрим не буває. Ти де? Я розумію, що ти ще той жайворонок, але у відпустці можна о дев’ятій ранку ще поніжитися у ліжечку. Тут. Де саме - тут? Тут-тут ??? Тут-тут? ??? Під твоїм ліжком. Справжнісінький жах!! Як ти…
-
292 • Ongoing
-
-
Даня, Дан: Високий хлопець 16 років. Має темне, майже чорне волосся та темні карі очі. Любить брутальний одяг, чорні тони, які збігаються з його характером. Привабливий хлопчина, який ніколи не обділений жіночою і не тільки увагою. Проте його цікавлять хлопці. Ваня: Син…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
- З днем народження, люба! - привітав Кирил свою дівчину вручаючи їй букет троянд і акуратно запакований пакунок. - Дякую, сонечко!! - не стримуючи радості відповіла Геля. День обіцяв бути чудовим. Дівчина збиралась в весняний табір зі своїм класом. На годиннику 6:00. Дзвінок. "Тася?"…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Ранок. Ця ніч була особливою. Всі спали, а дівчатка вже прокинулись і обговорювали останні події. - Ця ніч була незабутньою! - світилась Моня. - Ага, і справді. Правда я впевнена що більшість тих ідіотів вже не пам'ятає вчорашнього дня. - пробурчала Тася. - Та ти як бачу теж. Хихи -…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Іван завмер на місці, а його очі розширилися від страху і несподіванки. Серце почало битися з нереальною швидкістю, а хлопець, що обпікав злісним поглядом наближався до нього та зупинився лише тоді, коли відстань між ними не сягала більше одного крока. Темноокий примруженими…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Останні промінчики сонця проникали вікно.На ліжку сидів хлопець,перевертаючи сторінки книги,і проникаючись сюжетом він не одразу почув що його звуть. —Локі!Я тебе скільки разів звати повинна? Увірвалась у кімнату розлючена мати. Спокійно піднявши очі та поклавши палець…
-
441 • Ongoing
-
-
Примітка: це мій фф, але існує фанфік "Незалежність не означає що перемога", це мій фф, але через збій, я створила новий ак, тут буде продовження, там публікуватись не буде. УПА- він доволі стриманий та серйозний. Ніхто не знає хто він, навіть він. УПА(вигляд)- червоно-чорне волося,…
-
411 • Ongoing
-
-
Я біжав мов не знаю хто, до моїх хоча не рідних, але вони були моєю сім'єю, моїм усім...... нажаль я не зміг... я не зміг їх врятувати, вони померли.... Хах навіть смішно, що вони мене врятували, можна сказати я живу, тільки дякувати їм, а я їх не уберіг від СРСР, я знову не врятовую їх..... Їх…
-
411 • Ongoing
-
-
Сидячи біля затемненого морозом вікна і вдивляючись у дещо розмиту картину віддаленого міста, я почала відчувати якусь дивну тривогу, змішану з сумом. Проте здебільшого це властиво в осінню пору року і аж ніяк не у різдвяний вечір. Дітлахи на каруселях весело гомоніли…
-
7,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 112 1 113 1 114 … 1 351 Next
