Розділи
-
Ерен сидів на м’якому дивані, перечитуючи черговий документ. Хлопець відчував, що от-от почне клювати носом, і втома тут ні до чого, адже страшенно нудно вже третю годину розподіляти звіти. Взагалі, замість нього мав тут сидіти Армін, чи капітан Аккерман, але сьогодні під руку…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Сонечко моє золоте, Навколо тебе усе зацвіте! До нестями я люблю лиш тебе. А Данте каже, що потрібно любити себе. У моїй памʼяті згадується день, Коли на дивані ти сидів, і наспівував пісень.. А я поряд сидів, ти мене обіймав І вдихав твій запах лісних…
-
251 • Ongoing
-
-
Відчуваєш себе насправді слабким у момент, коли ввечері, восени, дивишся на те, як сутінки стають дедалі густішими, як сутінки стають дедалі густішими і ти нічого, нічого не можеш зробити з цим. І нічого красивого в цьому немає, вірніше це те, для чого треба багато зусиль, щоб…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Десь в глибині осіннього лісу є затишна невелика тераса при старому будинку, її давно ніхто не замітав, пил з брудом сором’язливо вкрило сухе листя, щоб не бачив це ніхто. І якось сумно навіть: соромиться стара тераса при будинку в глибині осіннього лісу, не хоче, щоб бачили її…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
Саммарі: Хто, на хрін, такий цей довбаний Хідан?.. Переклад фіку Tiferet "Питомец" Дозвіл на переклад отримано. Четвер почався з нечуваних подій. Какузу, керівник фінансового відділу, спізнився на роботу. На десяту ранку був призначений квартальний звіт. Всі вже скупчилися…
-
3,8 K • Ongoing
-
-
Наруто ворочався. Розумів, що Саске незручно, але все одно ніяк не міг умоститись. Саске мовчав. Ледь проводив пальцями від скроні до маківки, перебираючи світле волосся Наруто, вмостившого голову на його ногах, тільки іноді відволікався на монітор ноутбуку, що єдиний розвіював…
-
491 • Ongoing
-
-
1. 1 вересня,1972р. Хогвартс-експрес зустрічав своїх учнів , багато дітлахів з великими валізами губились серед людей. Я не була вийнятком . На сам вокзал мене перенесли через перехідне дзеркало кузен , ми перейшли через бар'єр, але дальше довелось йти самій, добре, що хоч валіза…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
– Тільки повернись, будь ласка, додому. – Шепоче, вже востаннє Мінхо, коли тримає Хьонджина за руку. Холодні пальці сплітаються між собою, а тремтіння передається від одного до іншого. Хван цілує його, м’якими холодними губами, а солоні сльози Лі, поколюють на…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Пролог Січень,1961р. Хуртовина била за вікном теплої, нагрітою каміном, вітальні . Такої холодної та ярої зими не було давно в Англії, та що там давно , напевно вперше за тисячоліття. Але саме в цю ніч можна було її відчути повність . На все помістя лунав душерозбираючий крик . В…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
Мене звати Мелоді Бредлі. Мені шістнадцять років і живу я з братом та мамою у Англії. Мама у нас класна, але сувора. Вона – пластичний хірург, а батько -музичний продюсер. Насправді, для татової професії це звучить надто пафосно. Він музикант, який грає на фортепіано у…
-
2,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 103 1 104 1 105 … 1 334 Next
