Розділи
-
Віра стояла біля червоної скриньки біля курилки, на якій білим сама ще вчора писала "Любовна пошта" і невпевнено дивилася на папірець у вигляді серця, якого так і не наважувалася кинути в коробку. Калугіна, проходячи повз, помітила її невпевненість і зупинилася, щоб поцікавитися…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Мої сучасники назавжди запам'ятають той ранок, коли замість будильнику їх збудять постріли. Коли сніданок, який вони їли буде останньою їжею на наступні декілька тижнів. Коли світло, вода та опалення стануть згадкою в сирому і темному підвалі. Коли очі, які дивилися на них з…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Мама Захара, була, як-то кажуть прагматичною та успішною жінкою. Сама закінчила школу з відзнакою, вступила на бюджет. Сама гризла граніт науки, не досипаючи ночей. Сама знайшла собі гарну та престижну роботу після закінчення університету. Сама виховувала Захара. Мама про…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Тремтячими руками, Ольга Федорівна взяла ручку, яку випадково, на автоматі, кинула до документів, коли евакуювалась з приміщення. Радили взяти з собою все необхідне. Вона взяла пачку печива, лікарняну ковбасу, п'ять літрів питної води, цукор та макарони. До сумки ще поклала…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Я вскочила в трамвай, Випила манерно каву, На роботі знов завал. Біжу в садочок, Додому, Дитину забрала. А вдома знову : Чоловік-алкоголік, море посуду, скрізь брудно і сухо. І повітря сухе. Душить і душить. Не знаю, то чоловік чи сама на сходах упала. Неначе…
-
132 • Ongoing
-
-
Віз котився дорогою повільно і тихо, лишень деінде весело скрипів, коли колесо падало в чергову яму. З годину назад тут пройшов дощ, оминув їхній валок, розмив шлях, облизав гарячими каплями дорожній цмин і погуркотів сивими хмарами вже десь далеко на захід, залишивши по собі…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Нудьга. В останнє я її відчувала місяць назад та зараз вона повернулась. Подивившись на хлопця, що сидів збоку я насупилась. Він здавався мені цікавим, вартим уваги та тепер я відчувала рознервованість спілкуючись з ним. Я відвела очі на схід сонця. Він мене трохи заспокоїв.…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Ми тіло лишаємо. Душу беремо із собою. Й у світ між дерев пірнаємо. Туди де просочилась воля. З вітром між порухами листя. Олена лежала в ліжку огорнена пітьмою. Поглядом на стелі споглядаючи життя поколінь. Усе крутилось, гойдалось, вертілось. У голові шуміло. То не шум…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Маргарет Джонсон, як завжди, прогулювалася парком. День був сонячним. Поки що нових злочинів не було. Вона працює детективом і завжди знаходить злочинця. Їй подобається що її називають найкращою детективкою в країні. Раптом до Джонсон підбігла дівчина в сльозах. - Пані…
-
822 • Ongoing
-
-
Усе почалося, як і потрібно, з Великого Вибуху 13.8 мільярдів років тому. В одну мить був народжений Всесвіт, і пішов відлік його життя та творінь. Із першим створеним ним атомом з‘явилася Матерія, й у противагу їй — Порожнеча. Вони разом створювали, разом же й руйнували під чуйним…
-
1,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 079 1 080 1 081 … 1 334 Next
