Розділи
-
І з неба падає кров. Заливає весь небосхил І бачимо вже останній приплив. І ніколи більше не поба Тих, кого більше нема, Бо ніхто не знає, де вони. Ґвалтування, вбивання і Невинне страждання. Душі розбилися І залишилися на самоті. Навіть коли прийде перемога, що буде з тими,…-
587 • Ongoing
-
-
Надворі стояла похмура днина. Травнева зелень буяла квітом, долом стелилися вологі пахощі весни - недавно йшов дощ. Небо затягнулось хмарами. Було прохолодно, віяв легенький вітерець. Здалеку іноді доносились глухі гуркоти грому. Я обожнював таку погоду, тому прокинувся рано,…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Новини, новини, новини, новини... Я знову гортаю ту чортову стрічку, вважаючи що буде щось нове... Із нового тільки новини про смерті невинних людей. Як то "добре". Ті нелюди в чатах жаліються на тяжкість життя, що в них більш немає того дурного Макдональдса або нової пари…
-
238 • Ongoing
-
-
Не знаю, як це сталося. Але я вирішив написати хлопцеві, котрий мені подобався ще з шкільної парти. Він ходив до музичної школи та грав в волебол. Не злічити, скільки дівчат за ним бігали. Я досі памятаю, як заради нього я ходив до школи, як висиджував всі ці уроки. Терпів знущання та…
-
799 • Ongoing
-
-
Куля прорізала його тіло, змусивши кров розливатися вздовж землі, утворюючи калюжу. Усе пульсувало, біль пронизував тіло, не даючи змоги хоч якось адекватно мислити. А чи варто взагалі зараз щось робити? Він підняв очі догори, до неба, до тієї безодні над головою. А зараз і над усім…
-
928 • Ongoing
-
-
Він йшов додому крізь вітри брудних хмар. Дивився на пошарпані панельки. Він бачив пусті від жалю вулиці. Вилиці боліли, пронизані тяжким тягарем, що почепився до спини. Витоптана доріжка до рідного під'їзду була незвично довга, немовби хтось її витягнув. Обличчя обдувало,…
-
647 • Ongoing
-
-
Страх буває різним. Буває різкий, гострий страх, що приковує тебе до землі, змушую кричати чи плакати, і серце від нього дріботить в грудях, намагаючись порухати завмерлу кров. Інший страх, густий і липкий як смола, огортає з голови до ніг повільно і залишається постійною накидкою…
-
3,1 K • Ongoing
-
-
Клів йшла слідом за Кессі вузьким коридором. Здавалося, що Кессі нервувала найбільше, вона стискала свою чорну об’ємну футболку та ледве трималася на ногах, але продовжувала крокувати. – Ось ми і на місці. – Кессі повернулася обличчям до Клів та усміхнулася. – Я зайду з тобою.…
-
5,7 K • Ongoing
-
-
Я,як зазвичай,повертався з лекцій до свого кабінету. Завтрашній день повинен бути особливим. Я зустрінуся з нею. З Ніккаль. Вона вже так виросла,але все ще маленька дівчинка. Скоро в її школі випускний. Завтра запроную їй вступити до мого університету. Чи погодиться вона?…
-
1,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 076 1 077 1 078 … 1 334 Next
