Розділи
-
'- Тобі вже варто піти поспати - Ніл забрав брудний посуд і поставив його у раковину, а я дивився на його спину, ніби бажаючи пропалити її поглядом. - Вже п'ята тридцять, ти про що, мені за годину вже й виходити пора на роботу - Я по звичці знизав плечима і задумався про те, щоб забити…-
15,0 K • Ongoing
-
-
Все життя я нікому не довіряв, і мені здавалось, що мені також ніхто нічого ніколи не довірить. З цим я мирився всі свої 23 роки. Не впускав нікого в свій простір, та й нікого там і не було. Ніколи навіть не задумувався над тим, щоб бути з кимось близьким, чи забути про засоби безпеки…
-
15,0 K • Ongoing
-
-
Тільки-но дим від щойно забитої люльки розсіявся, у двері кабінету Хокаге постукали: - Сарутобі-сама, це знову у відділ Тимчасових переміщень, - відзвітував Мінато щойно отримав дозвіл увійти до кабінету. - Троє генінів, перемістилися після битви з Орочімару. Ми з Ібікі провели…
-
590 • Ongoing
-
-
Герміона закусила губу, уважно вдивляючись в обличчя Драко Мелфоя. — Гаразд, сер, — стенав плечима той. — Всяко краще, ніж бути з тобою в парі, мудацюро, — він ляснув Забіні по плечу, і вони обидва зареготали. — Ґрейнджер хоча б не підривала котли. — Ти точно не хочеш…
-
9,1 K • Ongoing
-
-
Тобі має це подобатися. Томе, ти маєш відчувати насолоду. Крики, стогони благання і звуки, коли кістки ламаються навпіл. Вимазані кров'ю рукавички, одяг, просочений трупним смородом. Понівечені тіла, тонкі леза і пульсуючі вени на руці жертви. Це - твоє життя і твій сенс…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
У який момент я зрозумів, що шляху назад немає? Я добре запам'ятав цей день, сонце сховалося за хмарами, було прохолодно. Легкий вітерець приємно роздував на вітрі волосся і легенько лоскотав. Мені привезли чергову порцію невідомих мені людей, усіх у крові, деякі були ще й…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Ранок прекрасного весняного дня-понеділка.. На вулиці все зелене, а небо сяє яскраво голубим кольором.нема не однієї хмаринки, що дозволяє промінчикам сонця просвічувати все місто.. І все було цьому житті прекрасного як сьогодніша погода, поки не з'явилася…
-
928 • Ongoing
-
-
Присвчую цю роботу неймовірно дорогій мені людині, без якої вона б не вдалась.. Дякую тобі за все, сонечко)) Огидний запах коров'ячого гною просочує мій одяг. Із глибоких ран на спині сочиться вишнева кров, що забарвлює усю спину та дорогу білосніжну сорочку величезною плямою.…
-
408 • Ongoing
-
-
І в цей момент вона відчула, як всі тягарі спадають з неї та летять до прірви. Звісно, Катерина теж падала. Здавалось, всі гріхи, скоєні дівчиною, тягнули її з багатоповерхівки вниз. В голові пролітали погляди жінок, дітей, чоловіків.. Чи жалкує вона про те, що скоїла? Ні. Чи шкода їй…
-
4,5 K • Ongoing
-
-
Звичайний ранок, нічого нового. На кухні чути булькання кавоварки. За вікном валить сніг. Три місяці, як брат Катерини - Петро - пішов добровольцем на фронт. Три місяці сповнені страху та панічних атак. Три місяці очікування та сподівання. І ось! Врешті, йому дали відпустку. Завтра…
-
4,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 061 1 062 1 063 … 1 352 Next
