by Dead_end —Хочу одразу попередити, що в цієї роботи немає моралі, вона не повинна слугувати прикладом, адже тут люди не зовсім вміють справлятися із травмою. ——————— Вперше ти з’являєшся за кілька тижнів. Сидиш посеред моєї нової кухні, гортаючи якусь газету. А я ставлю перед тобою…
by лаванда —Дім Метелика знову прийняв гостей які прийшли з місії. Аой та дівчата бігли туди й назад, стараючись допомогти винищувачам, а самі хлопці вирішили добряче виспатись перед наступним днем. Вже пізня ніч, всі сплять крім Іноске. Останній просто лежав, стараючись заснути. Думати він…
by Вишня —Пойшов вже тиждень з того як Олексій Арестович пішов з офісу президента. Його дуже зачепило що люди почали гнобити Льошу за помилку, але йому не стало краще після виходу. Колишній радник офісу президента ніколи не звертався до психологів, психіатрів, тощо., але вирішив…
by Vify —Останні кілька місяців палац Хуаньхуа поринув у затишшя, що безсумнівно було провісником бурі, що наздоганяє. Чутки розповзалися з жахливою швидкістю дратуючи нудний по плітках народ. Заклиначі мовили про прокляття послане самими небожителями, дружини про дивну хворобу, що…
by Dzina Sweet —–Даню. Прокидайся! –хтось відчайдушно кричав юнаку у вухо, поки він намагався вхопитися за втрачений сон. Хлопець повернувся на бік, вкрившись з головою. –Даню! Ти хочеш проспати в цьому кабінеті цілу ніч, чи що? – ще голосніше закричав голос над вухом. Сон уже давно вислизнув…
by Errol.cat.s — Вже був пізній літній вечір. Небо почало потихеньку вдягати своє нічне вбрання: темно-синє, із фіолетовою крайкою, мерехтить різними малюнками сузір’їв, ось-ось повернеться й стане видно позолочений круг. І під цим вишуканим небом, студенти Сирину святкували Івана Купала.…
by Y —Весь день Техьон тримався на власній гордості, сухій ненависті і чужій руці, яка не давала роздерти собі коліна. Тіло гуділо від таких навантажень і він сотню раз встиг пожаліти, що нічого вранці не поїв. Але йшов. Зціпив зуби і йшов уперед, не дозволяючи собі слабкості. Тільки не…
by Corgi Poggi —Ближче до обіду Сашко почував себе ветераном війни. Сорок хвилин в актовому залі зі зламаним кондиціонером здавалися пеклом і прирівнювалися до участі в бойових діях. Під кінець він уже благав про помилування й зовсім дістав Влада, який встиг за цей час тисячу разів пошкодувати…
by Живчик —Осінній вечір. Молодий біловолосий хлопчина стоїть коло столику й приймає замовлення. Казуха- так його звати. Казуха- звичайний студент в університеті на факультеті архітектури. Після університету він підробляє у невеличкому кафе поблизу центрального парку. І ось знову,…
by Лис —Я вирішила записати цю історію, бо моя сімʼя більше про неї не згадує. Здається, я -- єдина, хто ще не забув. Я виросла на околицях Престона -- маленького містечка на півдні Айдахо, де жило, дай Боже, 5000 людей. Моє товариство головним чином мешкало у глухому куті на кінці…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.