Розділи
-
Проходили дні, тижні. Хлопці не розмовляли майже місяць. Чуя був розчавлений Дазаєвою відмовою, а сам Дазай - намагався знову не впасти в депресивний та апатичний стан. Скільки Дазай себе пам’ятає - він завжди був проблемною дитиною. Усі так вважали, окрім його батьків. Його мати…-
3,3 K • Ongoing
-
-
У чаю був присмак вина із хризантем. Гіркий аромат квітів пританцьовував у повітрі і зісковзував з кожним ковтком всередину, знову і знову нагадуючи про те, що осінь близько, а значить, черговий рік закінчується, так і не встигнувши початися щасливо. Хва Чен вважав за краще…
-
43,3 K • Ongoing
-
-
Після першої зустрічі пройшов місяць. Хлопці часто проводили залишок дня разом - гуляли після роботи Чуї, у парку через дорогу. Іноді вони заходили до рудого додому погрітися чи подивитися якийсь фільм. Бувало, Дазай притискав Чую до себе сильніше, коли бачив, що тому страшно під…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Чуя звичайний студент, який підробляє у квітковому магазині у свої вільні від навчання години. За весь час, що він там провів, юнак бачив різних людей. Дуже різних, повірте. Він бачив вічно поспішаючих, яскравих, радісних, нетерплячих, спокійних, задумливих осіб. Були й нещасні ,…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Бетсі Добсон терпляче очікувала на повідомлення Ендрю, час від часу підносячи до обвітрених губ, горнятко вже охоловшого какао, секундою після, вона мимоволі зіщулилась не отримавши разом з ковтком бажаного тепла і прикувала погляд до вікна. «Ендрю Міньярд..» - постійний…
-
561 • Ongoing
-
-
Ти лежала в себе на дивані і переписувалась з Папірусом. Спогади про гарно проведений вечір наповнювали тебе рішучістю і ще трохи соромом. Два брати були настільки милі що ти їм не змогла відмовити і..., одним словом тебе розвели на карти. Ні, не на роздягання, це вже було б занадто…
-
18,4 K • Ongoing
-
-
Кажуть, що одного разу, зібрались в одному куточку планети всі людські почуття і якості. Коли Нудьга позіхнула вже втретє, Божевілля запропонувало:"А давайте грати у хованки!" Першою заховалась Лінь, вона сховалась за найближчим каменем на дорозі. Віра піднялась на небеса,…
-
94 • Ongoing
-
-
«Добре, я маю багато часу. Мені треба ще його дочекатися» – він не забуде цих слів. Перша крапля стікає вікном, за нею розбивається ще парочка, продовжуючи шлях. Вся ця асфальтна краса міста, яка нікому не потрібна й до ладу. Ліхтарі нічного міста, дощ, наполовину порожній автобус…
-
16 • Ongoing
-
-
Лізі тягнула дуже важкі коробки. Вона просила Пітера допомогти вони ж все таки брат і сестра на що Пітер їй відповів «– Лізі, відвали сама тягни». Потім вона намагалася попросити Бакі який сказав що не дуже хоче. Зараз в вежі перебували тільки Бакі і Пітер тому інших попросити…
-
293 • Ongoing
-
-
Таких як він не забуваюсь. З такими як він ночі стають коротшими, сонце яскравішим, а трава зеленішою. З такими як він хочеться цілуватися до світанку, щоб губи червоніли та пекли. З такими як він відчуваєш спокій, затишок та любов. Я любив його майже вічність, маленьку мою…
-
389 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 036 1 037 1 038 … 1 335 Next
