Розділи
-
Він мав зелені очі І кремезні руки, Любив яскраві ночі І спокійні звуки. Любив усмішку мою І очі повні сліз Полинув він лелекою До неба, просто, вниз... Тебе пам'ятати буду хлопчик з іменем на "М" Твоя подруга пані…-
43 • Ongoing
-
-
сьогодні день такий чудовий, ти щасливий. здається вже погане все минуло, я хочу вдарити себе - тебе ще більше. я хочу щоб кохав мене за просто так, за мої сині (зовсім ні) зелені очі, за усмішку на зламаних вустах. мені ніколи не було кого втрачати, і я не хочу втратити…
-
148 • Ongoing
-
-
В мені існує дві людини: Зовсім різні, ти повір. Одна із них творить добро щоднини - Іншій в голові віддає накази звір. І людина ця - лицемір жахливий, Що не здатен покохать. Вона не вміє посміхатись, Лише болю вона може завдавать. Іноді, мені здається,…
-
89 • Ongoing
-
-
ти був мені другом, а більше не був ніким. не дав тобі серця, не дам тобі і руки. мій голос байдужий, а погляд такий пустий, та в тиші кімнати між нами вогонь тремтить. коли ніч приходить, стирається слів межа, лишається голод, лишається тіла жар. цілуй мої губи, та тільки мовчи…
-
279 • Ongoing
-
-
якби ти тільки знав, що я — вогонь, то став би димом, став би першим словом. звивається у чашечці долонь зоря вечірня і зоря ранкова. і кожна золотом блискоче і горить, випалює зі шкіри підлу долю. коли замовкне світ весь, говори ціною щастя і ціною болю. коли земля тебе назад…
-
279 • Ongoing
-
-
спочатку не було нічого, а потім зоря стала богом. у тебе у серці зоря, і очі вогнями горять. я знаю до тебе молитви для миру, для трону і битви, та гублю щоразу слова́, бо губи, що ти цілував, не здатні сказати ні сло́ва. звивається тиша ранкова між наших оголених тіл. всі наші…
-
279 • Ongoing
-
-
Дотик вуст Я пам'ятаю як побачила тебе, Мов ту діву у сні, що заворожує усе. Та не змогла зробити подих, Від твоєї краси. Вагалась я два дні, Соромлячись написати в інсті, Та все ж, на свої страх та ризик, Відправила сухе "Привіт". Надіялась чи я на щось? Чи думала я про те, що стане…
-
293 • Ongoing
-
-
Виють вітри, виють буйні, Аж сльози ллються. Виє гулко, Виє довго. Дітям ракети чудються. Виють люди, виють всюди. Та все одно тихо. Лиш серця б’ються в горлі, «Все-ж таки…
-
293 • Ongoing
-
-
Мисливець я і ліс моє життя Я свій у цій голодній вовчій зграї Убити треба? Що ж готовий я Один удар і вже її немає Ти згодна вмерти, в чім твоя вина? - Не знаю, зла нікому не хотіла Обман і поплатився я сповна Зла Королева серце захопила Її вуста чаруючий тюльпан І лик як той…
-
140 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 024 1 025 1 026 … 1 335 Next
