Розділи
-
сниться, щооооо Підземний амфітеатр, переходить в містечко, постапокаліпсис, по місту бігають створіннячка, руденьки з вушками, звісно що гуманоїдні щури. Я опиняюсь там дивно, не сприймаючи. Скидається на сон, саме так! Ходжу броджу,як дитена роззираюсь. Щось відволікає…-
925 • Ongoing
-
-
В Ремуса не було брата – принаймні він про це не знав. Напевно, його мама могла наново одружитися і народити декілька гарненьких не-чарівних не-монстрів. Йому здавалось, що це не його справа; він давним-давно прийняв свою долю. Джеймс теж був єдиною дитиною в родині, і це, певно,…
-
44,0 K • Ongoing
-
-
Я просто закохана людина. Людина почуття, котрої Так безбожно кинули в трясину. Людина, що душу скрила від усіх Лиш одній людині дала бачить все. Я всього лиш малесенька людина Хотіла щирості у почуттях, Гадала, що є вона між нами, Та виявляється ті почуття всього…
-
76 • Ongoing
-
-
Довоєнний наївняк, коли ще здавалося, що можна щось комусь довести Вранці зійшов з потяга, ввечері —на другий. Як же набридло... Я просто втомився... Безкінечна дорога, вічні збори, документи та часи очікування на кордоні. Куди? Навіщо? Я знаю, нaвіщо, усі ми знаємо. Так треба.…
-
2,8 K • Ongoing
-
-
Руфеліс не ревнував Аристії. Що ви, у жодному разі! У нього є Луна. І начхати, що божественне дитя він ігнорує вже півроку, хоча та щоразу з риданнями освідчувалась йому в коханні і вибачалася. Плювати, що щоночі приходить у покої дочки маркіза і засинає в кріслі, спостерігаючи…
-
190 • Ongoing
-
-
Дощ періщив безперестанку. Сільві, змокла до нитки не то від дощу, не то від сліз, нарешті змогла сісти в потрібний автобус. Дістатися до роботи вона повинна була лише за хвилин 20, оскільки вони з чоловіком купили собі будиночок на окраїні міста. Комфортний і тихий район так…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна. Нехай. Сьогодні замість мене плаче небо. Бо я не здатен. Ейфорія затопила свідомість блакитним морем, не залишивши жодного сірого куточка. Навіть пачка…
-
8,8 K • Ongoing
-
-
Вечір промайнув непомітно поступившись ночі, мазнувши на прощання хвостом та стираючи всі неприємні емоції. Рая вже добрих дві години орудувала в підвалі віником педантично вимітаючи мілкі крихти та осколки з-під дубової мебелі. Батько завжди любив оточувати себе…
-
7,8 K • Ongoing
-
-
І зробив... Зашепотів на вушко, зариваючись носом в волосся: — Так чекав на тебе, так боявся, що не побачу більше. Чорт, так хочу забрати тебе собі... — що це? Що ллється саме просто з серця? — Бери, — я чую, а руки гладять гарне обличчя, і губи тягнуться самі, голодні, спраглі.…
-
8,8 K • Ongoing
-
-
Цей довбаний світ просто посміявся мені в обличчя. З моїх планів, мрій, зусиль, прикладених для їх здійснення. Хотів диплом і кар'єру? Хаха, ходи підсобиш на будівництві. Адреналіну? Тримай капець, нудно не буде. Світ хотів побачити? Великам, як то кажуть. На тобі, красунчик,…
-
8,8 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 007 1 008 1 009 … 1 335 Next
