Розділи
-
*** POV Шаблій Це рішення геть не здається мені правильним. Чим довше я думаю, тим виразніше накочує сумнів у тому, чи потребує вона цього. Але правда в іншому — це потрібно мені. Щоб мати змогу дивитися їй в очі й не бачити у них тієї приреченості, безсилої втоми та готовності…-
2,3 K • Ongoing
-
-
Ранок. Теплий, легенький вітерець лоскотав щоки, викликаючи мурашки по шкірі. Промінь сонця світив крізь повіки, розсіючи темряву м’якою білизною. Вже звичний ансамбль співаючих пташок і шелесту листя ласкав вуха. Та сьогодні до них примішалися знайомі голоси. Вони звучали…-
47,4 K • Ongoing
-
-
Сова йде повільно, чеканом вибиваючи кожен крок важкими берцями по мокрому від дощу тротуару. Тяжкий рюкзак мертвим грузом висить на одному плечі, а перед очима лише пелена зливи і квітневий пейзаж втомленого вечірнього Києва, що тільки-но оговтується від тяжкої зими. Такого ж…-
4,1 K • Ongoing
-
-
— Так. Все добре. Доїхав нормально. Ні, на блокпостах не трусили. А що б вони мені, цікаво, зробили? Я їхав в автобусі з купою цивільних. Хіба якогось нещасного зняли з рейсу, бо він вчасно документи не оновив. Та Сід, не душниль. Я не збираюся бити морду тцкунам. Особливо у відпустці.…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Якби не хрипке, ледь чутне дихання, вона здавалася б мертвою. Кров на одязі та шкірі висохла огидною коричневою кіркою, а з волосся стирчало лісове сміття. Какаші потягнувся до неї та обережно дістав довгу соснову голку, що заплуталася в брудних пасмах. Він стояв над ліжком і…-
95,5 K • Ongoing
-
-
«Дорогий сенсею, дякую за ваш попередній лист! Дуже рада, що у вас все добре. Сподіваюся, ви не сумуєте, бо як тільки ми завершимо місію, я б хотіла повернутися до тренувань із вами та пані Цунаде. Не можу повірити, що вдома настільки холодно. Тутешня спека доводить мене до сказу!…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Панталоне дивився на голку біля своєї вени. Потім підняв очі на Дотторе. - Я готовий. Голка входить під шкіру - повільно, майже ніжно. Дотторе стежить за твоїм обличчям, не відриваючись. Його пальці на поршні шприца - ідеально спокійні. - Дихай. Не глибоко. Рівно. Він вводить…-
6,5 K • Ongoing
-
-
Він підняв ліву руку - ту, на якій секунд тому був ремінь. Тепер зап’ястя вільне. Годинник на місці, блиснув у тьмяному світлі лабораторії. Панталоне глянув на циферблат, потім повернув голову в бік Дотторе, який важко дихав поряд. - У тебе залишилось цілих тридцять сім хвилин, -…
-
6,5 K • Ongoing
-
-
Акане ненавиділа тікати. Неважливо, від чого або від кого, неважливо, як добре їй це вдавалося. Фінал завжди був один – пекуча відраза до самої себе. Тому цього разу, щоб не розтягувати цю огиду на два довгі місяці, вона з усіх сил намагалася запевнити себе, що так було правильно.…-
95,5 K • Ongoing
-
-
Вітаю, друже ✨ Мене звати Даниіл і я український фентезі-письменник. Безкоштовно завантажуй повний текст книги у моєму Телеграм каналі та ділися з друзями 📚 Також слідкуй за новинками, слухай аудіокнигу та підтримуй: Telegram: https://t.me/danyil_writer LinkTree: https://linktr.ee/danyil_writer Donatello:…-
6,6 K • Ongoing
-
- 1 2 … 36 Next
