Розділи
-
Чон виліз із автобуса на зупинці. Ось те, про що він мріяв: свіже повітря, спокій та бабуся, яка вже стоїть навпроти нього. - Сину, чого ти там чекаєш так довго? Давай сумки сюди,- кричить вона. - Да, бабуля,- переходить той через дорогу, дивлячись за машинами. - Можеш не оглядатися, тут…-
1,1 K • Ongoing
-
-
- Ей, Чонгук. Прокидайся,- кричить вже знайомий голос. Хлопець відкрив очі, він лежить на дивані у просторній кімнаті. Будинок зовсім не схожий на інші, сільські. - Звідки ти знаєш моє ім'я?,- перше, що прийшло хлопцеві у голову. - Не дивуйся, тебе тут усі знають,- усміхнувся…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Падав літній дощ 1919 серпня. Чімін йшов по узбіччю дороги, яка веде в рідне місто. У руках троянда кольору стерлінгового срібла злегка покрилася крапельками дощу, як і макушка хлопця. По дорозі він побачив ще декілька лілій. Вважається, що вони краще ростуть на світлих, сонячних…
-
979 • Ongoing
-
-
— Ще, Чон-і, ще, — стогне Техьон, дряпаючи чужу спину короткими нігтями. Чон не може встояти перед таким Техьоном: покладливим, ненаситним, гарячим. Він прискорює рухи стегнами, трахаючи Техьона і вибиваючи з нього нові солодкі стогони. Ляскання шкіри об шкіру, нестабільне…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Техьон того ранку, як і майже кожнісінького іншого, хотів він того чи ні, несамовито зануджений, стояв за прилавком. Його робота зазвичай була зовсім не кропіткою, але все ж варто зазначити доволі важливою, особлива та начебто прихована сторона, заради якої власне та кав'ярня тут…
-
18,5 K • Ongoing
-
-
В глибоководній річці ,на дно якої ще ніхто й ніколи з людей не потрапляв .Бо всі боялися ,хто ж зна ,що там ховається .Чи звір який ,чи монстер ?Чи хто його в бога знає який біс. Туди всім зась . Але все ж Декілька людей все таки намагалися дістатися дна ,і розвідати ,що ж там ?Але той…
-
5,1 K • Ongoing
-
-
Техьон зовсім розгубився. Такої підстави він точно не очікував. Тим паче не зараз, коли Чон таке витворяв у суботу. Кім переводив погляд з директора на нестерпного учня, неочікувано забувши навіть букви, щоб щось сказати. Але директор Чон не розгубився та сам запропонував все…
-
78,1 K • Ongoing
-
-
Посилання на обкладинку до цієї глави РOV: Юнгі Цей місяць став для мене пеклом. В той день Чон ледве мене заспокоїв, напоївши ліками. Змусив поїсти і піти в душ... Стало трохи легше фізично... Потім знесилений я упав на подушку і заснував. В продовж подальших днів почався мій…
-
7,0 K • Ongoing
-
-
Ще ніколи кімната Хосока в гуртожитку не була такою тісною. Чонгук, Чимін і Техьон сиділи за столиком коло вікна. І поруч були Кім Намджун і Кім Сокджин. Вони пили сік, хрумкали шоколадне печиво, Гукове улюблене, і розмовляли. - Це абсолютна брехня, й абсолютно несправедливо, що…
-
6,5 K • Ongoing
-
-
Мін Юнгі лежав у своїй кімнаті, закинувший ноги на стіс книжок. Він заплющив очі й глибоко дихав, намагаючись заспокоїти серцебиття. М’язи боліли страшенно, але поволі руки й ноги легшали, із них наче висотувалася вага втоми, і це було гарне відчуття. Це відчуття Юнгі…
-
6,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 972 973 974 … 1 336 Next
