Розділи
-
Хлопець спрямував на нього зосереджений погляд, потім, коротко відповів: - Ну, вперед. Мейлі обійшов довгий стіл і зупинився біля крісла, на якому сидів Рей. - Це вам! - він тицьнув мало не в обличчя тому довгу тонку коробочку, та плитку темного шоколаду. Рей усміхнувся та забрав з…-
290,1 K • Completed
-
-
Задумавшись, кручу виделку в руках: де знайти гінця, який доставить листа? У жодному з трьох міських бюро не знайшлося людини, готової вирушити до Лотлоріена. Навіть мої слова про недоторканність або щедра винагорода не змогли нікого вмотивувати. Залишається тільки вирушити до…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Самотність небезпечна. Вона викликає залежність. Вона стає звичкою, коли ти розумієш, наскільки самотність може бути спокійною і тихою. І більше не хочеться мати справу з іншими людьми, бо вони забирають енергію. Хоча, як казала одна відома всім Змія з найліпшої, на мою скромну…-
292,9 K • Ongoing
-
-
Скільки себе пам’ятаю, Вогонь завжди був поряд: з моменту народження і до цього дня. Спочатку вбили майже всю мою рідню, відриваючи від серця по шматочку з кожним хто пішов на той світ, а потім, в один день, Нарє — Вогонь — захопив і мою душу, розчиняючись у ній. Або ж розчиняючи…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
Якби могла повернути час, пішла б без попередження і трохи пізніше. Та з тієї розмови я зрозуміла багато чого і побачила. Світ змінився. — Кінь тихо стукає копитами по ґрунтовій дорозі, розбризкуючи бруд від недавнього дощу. Густа грива, що час від часу падає на лоб,…
-
7,3 K • Ongoing
-
-
- Хей, Дадзаю, а ти колись чув про найбільший водоспад у світі? – раптом промовив Чюя в одну з їхніх спільних прогулянок додому. - Той, що Ніагарський? Так, звісно. - Завжди мріяв там побувати. Вірніше не так… Хотів би жити там. - І що ж у ньому такого? Там навіть моря немає. - Там є…-
236,2 K • Completed
-
-
"Коли я розповідаю про себе, то моя історія становлення зазвичай закінчується на моменті, коли Асмодей зникає, а я нарешті отримую можливість проявити себе. Хтось хвалить мене за те, що я заявив про себе в потрібний час та в потрібному місці, хтось дивується, що мені трапилася…
-
236,2 K • Completed
-
-
Дадзай пам’ятає це відчуття. Відчуття повної безпомічності. Це чимось схоже на той день, коли Йокогаму вкотре накрила рясна злива. Він тримав за комір юного хлопця, що поранив Чюю у плече, витрушував із нього все лайно у несамовитій люті. Десь за ним біг Ацуші, який ледь встиг…
-
236,2 K • Completed
-
-
Найменше, що хотів би Дадзай, це вставати так рано. Останні дні він ніби в тумані. Все, про що можуть бути його думки, це про раптовий прихід Чюї однієї ночі й те, чим він закінчився. З того моменту вони не розмовляли. Жодного дзвінка, жодного смс — нічого. Цього разу Чюя принаймні…
-
236,2 K • Completed
-
-
Ось саме тому Дадзай і не хотів цього. Машина стояла на перехресті в очікуванні зеленого світла й Чюя нервово стукав пальцем по керму. По мірі того, як у нього скінчувалося терпіння, темп швидшав. Сам він від розмови з Астаротом не промовив жодного слова. Саме тому Дадзай і…
- Previous 1 … 95 96 97 … 1 324 Next
