Розділи
-
Ворог не той, хто завдає образи, але той, хто робить це навмисно Техьон сидить, ховаючи голову в руках, так і ридає, вже й голова болить, а він не може зупинитися, почуваючись жалюгідним і слабким. Так боляче, він вже й забув про нього, а сьогодні. Він чує, як відчиняються двері, потім…-
8,9 K • Ongoing
-
-
Три дні – достатньо. Так вважав Хосок, тож злий і сповнений впевненості, він прямував до дому Ім. Поговорити. Якщо вона його не хоче – хай скаже прямо. Хосок намагався не думати про те, як почуватиметься, коли вона це скаже прямо. Коли не лишиться жодного шансу на – не готова до…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
вирізки з щоденника психотерапевта ким техьона. день третій. шестое вересня. він давно зрозумів, що так іноді буває. начебто, все добре. начебто нічого не заважає та не турбує. нестерпне сонце сліпить очі, але не гріє; рятує від того холоду, який вже до крику набрид. все…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
він збиває попіл із сигарети, відпиваючи холодну каву. сонце сліпить очі, і хлопець невдоволено морщиться, натягуючи каптур понижче. потрібно йти. юнгі взагалі пунктуальний і людина слова, але зараз просто немає сил. він спирається на поручні, стоячи на мосту, і дивиться…
-
3,0 K • Ongoing
-
-
- ну, не виходить у мене нічого, - тяжка книжка летить на підлогу і гуркіт розриває тишу в кімнаті, - я не можу це запам'ятати!, - кричить Техьон і закриває лице руками. - візьми себе у руки, Техьон, - Чімін важко зітхає, підіймаючи книгу, - невже ти готовий відмовитись від своєї мрії? -…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
Техьон прокидався так, наче виринав із якоїсь глибочіні. Вуха заклало, повіки були неймовірно важкі, у скронях тьохкало нестерпно. Голоси були знайомі, але від їх звучання хотілося сховатися. - О, о, прокидається! – це була Солькі. - Не кричи тільки: йому голова може боліти, - а…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Ім вже вдруге стирає підводку з кутиків очей, бо нанесла її криво. Її тіпає від нервування й злості, бо мама нипає в її шафі – шукає, що має вдягнути Ім на побачення з Хосоком. - От це чорненьке плаття гарне, ти в ньому в бар ходила, так же? – питає просто з шафи Навун, й Ім жбурляє…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Намджун заносив купу пакетів. Сокджин ішов за ним із порожніми руками. Засунув їх у кишені пальта й озирався навколо. Він, як би це дивно не звучало, рідко бував у будинку Джуна. Насправді, Джун теж тут бував рідко. Ночував хіба й то не завжди. Часом у Джина, часом у студії. Будинок…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Джійон подзвонила до Джина. Вона попросила купити їй деякі продукти й привезти. Сама могла сходити в магазин і купити все необхідне. Але потрібен був привід побачитися з Джином. Так, дурний, надуманий, але який уже вигадала. Юндже була в садочку, клінери вже пішли, і Джійон,…
-
45,2 K • Ongoing
-
-
Намджуна просто заклинило. Юнгі був зовсім не Юнгі. Бо Юнгі справжній же чоловік, може, більше чоловік, ніж будь-хто в групі. Навіть Чонгук, та навіть сам Намджун із їхніми могутніми статурами часто не виглядали настільки чоловіками. Бо ж чоловік – це не про велике тіло, це про…
-
3,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 964 965 966 … 1 348 Next
