Розділи
-
Наруто ворочався. Розумів, що Саске незручно, але все одно ніяк не міг умоститись. Саске мовчав. Ледь проводив пальцями від скроні до маківки, перебираючи світле волосся Наруто, вмостившого голову на його ногах, тільки іноді відволікався на монітор ноутбуку, що єдиний розвіював…-
491 • Ongoing
-
-
– Що ти тут робиш? – Сиджу. – Це я бачу, але чому мені ніхто не сказав, що ти тут? – двері акуратно гупають за спиною. – Я просив не переривати твоїх важливих справ аби не доводилось змінювати графік під мене. – Анджею, не роби так. Ми завжди раді тебе бачити, але… – Тобі, –…
-
966 • Ongoing
-
-
Відчуваєш себе насправді слабким у момент, коли ввечері, восени, дивишся на те, як сутінки стають дедалі густішими, як сутінки стають дедалі густішими і ти нічого, нічого не можеш зробити з цим. І нічого красивого в цьому немає, вірніше це те, для чого треба багато зусиль, щоб…
-
9,4 K • Ongoing
-
-
- Голос. - Сум. - Було вже. Вогник свічки виблискував у вологих стомлених очах, перекидав химерні тіні на стіни, на пачку чіпсів поруч та ледь-ледь грів руки. Зі старої колонки, крізь шум і глухість басів, гупала пісня, слова якої розібрати було неможливо. Настя і не намагалася.…
-
627 • Ongoing
-
-
Глава 3 Була вечірка, Хва Чен і Се Лянь сиділи поруч. Співробітники грали в карти і пили алкоголь, Хва Чен теж активно пив і грав, Се Лянь постійно програвав. В один момент Хва Чен поклав голову на плече Се Ляню. — Я хочу добре відпочити, потурбуєшся якщо, що про мене? Я ще парочку…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
У печері на межі світу виднілися дві постаті. Зберігаючи невимовний договір, вони уважно вивчали вологі стіни, уникаючи навіть випадкових можливостей перетнутися поглядами. Між ними був контракт, угода, договір - називайте, як хочете, суть залишається однаковою. Для підтримки…
-
43,3 K • Ongoing
-
-
Сонячний, літній ранок і чудовий настрій супроводжували тебе у перший робочий день у новий офіс. Легке хвилювання розганяло кров та обіцяло, що цей день буде особливим. Так воно й сталось. Новий колектив виявився приємним та дружелюбним, день пролетів непомітно у приємних…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Уже кілька тижнів з погодою відбувалося щось дивне — зранку світило сонце, вдень була гроза, а на вечір парило так, ніби земля вирішила повернути всі опади назад за кілька хвилин. От і зараз заходило на те, що мав би бути дощ. Далеко на заході набухали чорно-сині хмари. Час від часу…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Дадзай пам’ятає це відчуття. Відчуття повної безпомічності. Це чимось схоже на той день, коли Йокогаму вкотре накрила рясна злива. Він тримав за комір юного хлопця, що поранив Чюю у плече, витрушував із нього все лайно у несамовитій люті. Десь за ним біг Ацуші, який ледь встиг…-
236,2 K • Completed
-
-
Найменше, що хотів би Дадзай, це вставати так рано. Останні дні він ніби в тумані. Все, про що можуть бути його думки, це про раптовий прихід Чюї однієї ночі й те, чим він закінчився. З того моменту вони не розмовляли. Жодного дзвінка, жодного смс — нічого. Цього разу Чюя принаймні…
-
236,2 K • Completed
-
- Previous 1 … 918 919 920 … 1 340 Next
