by Amirina —Цей тиждень був доволі насичений для усіх членів сім’ї: приготування до святкування, тренування для Хайлотти, Герцог прикладав всі сили, щоб зайняти майже увесь час своїх дітей. Вони всі разом навідували Герцогиню. Їй ставало дедалі краще. - Дякую за квіти! – кодного разу…
by Amirina —- Як твої успіхи в фортепіано? – спитав Гейбел, порушуючи тишу. - Ну я вже знаю основу. Вчитель сказав далі потрібна лише практика… - Тихо промовила дівчинка. - Ти молодець. – долучився до розмови Райан. - Як фехтування, Гейбел? – запитала на цей раз Лотті. - Та добре в цілому,…
by Amirina —- Райан. Де зараз батько? – знайти старшого сина сім’ї де Лема було доволі легко. Останні дні парубок проводив в бібліотеці майже цілодобово. - Ні. - Райан! Ви не зможете від неї все приховувати! Так як не змогли від мене! - І я про це шкодую. Чим менше ти знав, тим легше було б…
by Amirina —Закінчивши гру, дівчинка повернулась на вчителя, очікуючи реакцію. - Для початку непогано – поправляючи окуляри, озвучив свою думку викладач. - Я прикладу всі зусилля щоб вдосконалитись! - Твоїм домашнім завданням буде вивчити нову мелодію, - віддавши листи з нотами сказав…
by Insha Valeriia —Невеличка пейзажна замальовка про осінній Київ з 2019 Київ плаче. Не від радості, не від горя. А просто так. Так треба. Бо прийшов час. Це природній процес. Він плаче не голосно. Скоріше всхлипує собі на фоні. Люди його не чують. Або не хочуть чути. Серйозно, кому хоч би на…
by Meow Eva —Тімоті насправді милий, красивий, просто очаровашка і ще він подобається Пітеру. Насправді Піт зрозумів це тільки не давно, десь пів години тому, вони гуляли по Києву та зайшли на "борохолку" котра на справді не борахолка а дуже затишний риночок з неймовірними речами та…
by Фінько Даша —За спиною з гучним клацанням зачиняються двері, а потім і замок. Ніл спиною притуляється до дерев'яної поверхні, впевнено дивлячись в інший кінець спальні. Вони, нарешті, залишилися одні й зовсім не збиралися витрачати дорогоцінні хвилини на безглузді обміни поглядами. Ендрю…
by Марфо —Часи розбрату та страху, хвилини відчаю та едине бажання всередині: пережити хоча б ще один день. Тремтіння блідих пальців, що складаються у молитовні жести. Розум, волаючий, що десь зверху є "вища сила", котра допоможе; коліна, збиті в кров та палке слово на потрісканих…
by SakkaKage —В кінці глави буде невеличка кринджинка, яку варто було б прибрати чи переписати, але я її лишаю, як пам'ять минулорічному сну, з чого все і почалося (старі ФУМівці знають, можливо). Глава двадцять сьома. Місія з підкорення Акацукі. «Як зійдуть сніги із гір потоками, Ой,…
by білочка —Сидячи на кріслі в своїй студії, Джисон перебирав пальцями, нервно стукаючи ногою по підлозі, так що майже не було чути. Директор вже 20 хвилин читав нотації, точніше, все що він говорив мало сенс. Але Джисону не хотілось признавати цього. На дивані навпроти сиділа людина, яка не…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.