Розділи
-
Нудний день тягнувся ніби вічність в очікуванні. Сонце вже стало опускатися за обрій, тому золотисті промені лоскотали щоки, даруючи останнє тепло. Мінхо сидів біля вікна, спершись ліктями на підвіконня, вітерець плутав його у фіранках й злохмачував волосся. Він чекав на свого…-
880 • Ongoing
-
-
Світило яскраве сонце і гріло своїми променями. Весна була в самому розпалі. Співали птахи, все розквітало і нічого не могло зіпсувати цей спокійний ранок. Такі думки переслідували червоноволосого юнака, що йшов коридором. Він прямував до кабінету на чергове заняття. Але що…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Рано-вранці. Сонце проникало своїми променями прямо в кімнату. Дівчина, що лежить у ліжку, прижмуреним поглядом глянула у вікно. - Ох... Треба вставати. Не хотілося б запізнитися першого ж дня. Томоко одягла форму і поправивши своє довге волосся рукою вийшла зі свого бараку. –…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Дівчина опритомніла в бараках 4 загону. Вона відразу підскочила, оскільки опинилася в незнайомому місці. - Ай, як усе болить. - Так звичайно все болітиме. Думала після сутички з капітаном відбудешся легкими подряпинами? – відповів сидячий поруч чоловік. – А? А ти ще хто? -…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Анотація: Мінхо ненавидить лицарів. Вони розбивають тобі серце, інколи, навіть, не усвідомлюючи цього. Мінхо — бібліотекар при дворі замку королівства Левантер, що відвідав свій перший бал де неймовірної краси чоловік запрошує його на танець. Він навіть не підозрював,…
-
10,1 K • Ongoing
-
-
Анотація 2.0: — Тобі потрібно вибиратися звідси, Мін. Чим довше ти будеш з ним, тим більше буде боліти, коли хтось із вас піде далі. Мінхо бачив, розумів. Хьонджин мав рацію, але в той же час Мінхо не міг перестати уявляти, як Джисон одного разу вривається до його кімнати, кажучи, що…
-
10,1 K • Ongoing
-
-
Вона дала йому бажання жити Розплющувати очі кожен день А він лиш плюнув на її старання Хоча і врятував своїм плечем Прикрив своєю сильною спиною Скував в обійми, спокій дав Та потім повернувся знов у Київ І іншу дівку замість неї обіймав Вона сиділа у…
-
117 • Ongoing
-
-
Кожного разу виходячи з Міністерства магії, я одразу ж являлася кудись. Щоб мене не шукали, не зачіпали та не пізнавали. Так само і сьогодні. Вийти, дістати паличку, опинитися десь далеко. Погода у Лондоні, незважаючи на початок літа, тішила своїми хмарами та надмірною вологістю,…-
5,7 K • Ongoing
-
-
Дощ. То доволі цікаве явище. Деякі люблять його, а інші всієї душею ненавидять. У більшості, він ,напевне, асосіюється з осінню. Порою багряно-червоної природи, що готується до зими, вдягаючи свої останні вбрання, як деякі дівчата, красуються у своїх найкращих літніх речах перед…
-
910 • Ongoing
-
- Previous 1 … 806 807 808 … 1 348 Next
