Розділи
-
https://pbs.twimg.com/media/FQCxpSiXsAUENFr?format=jpg&name=900x900 https://pbs.twimg.com/media/FQCxpSiXsAUENFr?format=jpg&name=900x900 Муад'Діб витер втомлені очі та відліпив від обличчя маску дистикоста. Олешківська пустеля і в мирні часи нікому не давала пощади, а вже зараз і мови не йшло про те, щоб сунутися до…-
3,4 K • Ongoing
-
-
Аґатта А‘кром, найкраща учениця Кіфлі, яка знову сиділа та щось малювала. Дівчина весь день витратила на якусь печатку. Аґатта закрилась у кімнаті і навіть їсти не приходила. Брюнетка засиділася за малюванням і на дворі вже була глибока ніч. Дівчина спати не збиралась. Хтось…
-
3,8 K • Ongoing
-
-
Укрреал АВ. Морґана прийшла в магазин квітів, щоб обрати квіти для коханої. Але в магазині на неї чекав сюрприз. Я згадала про те, що мала купити квіти, коли їхала маршруткою Проспектом Волі. Нині ж півроку, як ми з Ґвен зустрічаємося. Треба забігти у квітковий магазин і взяти…
-
856 • Ongoing
-
-
Надворі весна. Лишень квітень місяць вступив в права володіння. Все буяло соковитим зеленим кольором. На деревах у всю силу розпускалися бруньки на деревах. Білі, рожеві, десь навіть жовті. І цей аромат. П'янкий. Насичений. Здавалося, вдихнеш його на повні груди - і в голові…
-
1,0 K • Ongoing
-
-
Щоразу ти приходиш до мене з черговим букетом квітів, і дивитися на все це подібно до нескінченних мук. В ту мить я відчуваю непереборне бажання зупинити тебе, різко упершись долонями в груди, і прошепотіти: «Йди, йди звідси і ніколи не повертайся, чуєш? Ніколи». Та губи мої вперто…
-
195 • Ongoing
-
-
Женя нервувався. Навіть дуже. Вічно пунктуальний, чіткий і взагалі «Я-містер-грьобана-ідеальність-Спартак Суббота» запізнювався. Це було, як мінімум, дивно, адже вбільшості ця прерогатива віддавалася Жені. Але саме зараз Янович сидіти в їхньому звичному ресторані сам вже хвилин…
-
851 • Ongoing
-
-
На хвилинку Тарталії здалося, що стіна, яку з таким старанням зводила Люмін, тріснула. Вечірній спокій обриває гучна боротьба. Люмін з риком несеться на Тарталію, намагаючись стерти з її лиця самовдоволену посмішку, а та лиш потискає плечами, випускаючи на поле битви…
-
916 • Ongoing
-
-
/вибачайте, міток нема, мені ліньки. — ви ж знаєте про те, що ви до жахів прекрасні, немов цвіт у вашій зачісці, ваша високосте? — звісно знаю, як дівчина, впевнена як я, не знатиме, що вона прекрасна? на той момент, аякс укотре зрозумів, що люмін як ніхто заслуговує бути принцесою…
-
928 • Ongoing
-
-
Для нього усюдишнє як гра. Для нього не існує реалій і правди. Хоч якими б складними здавалися гори, але він вмів перестрибувати навіть найвищі, поки іншому приходилося долати сотні камінців, роздряпуючи свої пальці, отримуючи ще більшу кількість нещасних саден на вже й без того…
-
737 • Ongoing
-
-
у грудях плавиться вибухнувший ядерний реактор. найон ментально переживає аварію четвертого ступеня. дихати важко, думати теж. - іди геть, під три чорти, будь ласка. все, про що думає найон в цю саму секунду. а ще трошки - про те, як їй подобається спостерігати за посмішкою…
-
425 • Ongoing
-
- Previous 1 … 756 757 758 … 1 339 Next
