Розділи
-
Вона була мандрівницею. Її тіло не належало цьому світові, ані її душа, ані серце — також. Її шкіра та одяг щодня вбирали у себе промені теплого пообіднього сонця, приймали відтінок місяця, який царював на нічному небі. Її очі сягали зірок вже знайомих місцевим жителям та ще…-
573 • Ongoing
-
-
Усією агенцією ми сиділи вечором та пили чай. Ніхто нікуди не поспішав, бо у кожного сьогодні вихідний. Так от Голлі, як завжди гарненько одягнена (сьогодні на ній була темна спідниця та блуза блакитного відтінку), приготувала пиріг. Звичайно, що ми всі зібрались разом. Не тільки,…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Світало, край неба палало, а життя вже оживало. Січ прокидалася, тому козаки прийшли по Петлюру зранку, аби випустити. Русявий чоловік не хотів спочатку виходити через недовіру до козаків, але все ж почалапав з комори на світло. Його випустили раніше, ніж треба було, аби той ще…
-
12,4 K • Ongoing
-
-
Сонце вже яскраво світило, але гість ніяк не збирався прокидатися та йти, тому вампір увірвався у свою спальню і почав будити п'яницю. — Тео, прокидайся! Я впевнений, у тебе є багато своїх справ, які тобі потрібно вирішити з самого ранку. — Ваня…котися під три чорти, — юнак із…
-
12,3 K • Ongoing
-
-
Heathens - Twenty One Pilots Стежечка - Христина Соловій De Diepte - S10 Stand Up- Cynthia Erivo Impossible (Cover) - Shontelle Ти є та - 100лица, Ступак Владислав Till I See You Again - UNSECRET 🇵🇱:Що відбувається, де ми? 🇨🇿:Це схоже на поле битви? Перед країнами відкрилася жахлива картина наслідків бойових дій. Небо заполонили…
-
59,4 K • Ongoing
-
-
Вільгельм відчуває скло під ногами, ніби невидима корона розбивається, ранить всіх навколо, але нарешті перестає давити своєю вагою його. Відчуває здивовані погляди що кригою пронизують спину. Йому зараз неймовірно холодно, все тіло трусить і краватка здається здавлює шию, в…
-
603 • Ongoing
-
-
У голові ТеГона крутилися сотні запитань, але жодне з них він не встиг поставити, його телефон, який за ніч не розрядив тільки тому, що ТеГон заряджав його весь день в офісі, задзвонив. - Голове Квак, чому ви ще не працюєте? І ви не вдома! Я заїжджав по вас, але вас ніде немає. Ви де? –…
-
22,6 K • Ongoing
-
-
Вероніка подарувала мені книгу. Книгу чорного кольору. Я не встигла ні подякувати, ні подивитись яка історія криється усередині, як вона, кинувши швидке "бувай", пішла. Я хотіла б її наздогнати, але я більше її не бачила. Вона пішла, отак просто. А це ж вона запросила мене на зустріч…
-
3,6 K • Ongoing
-
-
Її вбрання кольору багаття. Полум'яна вуаль закриває її обличчя. В червоних покоях сидить наречена чужого роду, чужа дочка замість втраченої, чужого нареченого чекаючи. Її минуле кольору крові, пролитої від меча. Її життя сховане у тінях ярмаркової вистави. Пам'ять її як сон,…
-
875 • Ongoing
-
-
Свист шаблі на мить розітнув тишу, потривоживши повільний танок білого небесного пуху. Сніжинки, що попали на клинок, вмить розтанули, й змішавшись з кров'ю, червоними струмками потекли додолу. Лян Кянфан запхав у піхви шаблю, не почистивши її, і глянув туди, де на снігу лежала…
-
875 • Ongoing
-
- Previous 1 … 745 746 747 … 1 348 Next
