Розділи
-
Едвін прокинувся ще давно, але не розплющував очі й продовжував напівдрімати, несвідомо слухаючи чужі голоси з двору, котрі були достатньо голосними, аби той зрозумів, що вікно в його кімнаті відчинене. Невдоволене бурмотіння Брендона й балаканина Хенка то стихали, то ставали…-
16,5 K • Ongoing
-
-
Джеффрі приклав голову до холодного вікна автобуса. Прохолода огорнула ще з самого ранку болючу частину голови, і хоч і не сильно, але стало легше. Від його дихання на вікні утворилася невелика запітніла ділянка, на якій він вкотре, піднісши руку, намалював усміхнений смайлик.…
-
16,5 K • Ongoing
-
-
Брендону не подобалося сонце. Не подобалося настільки, що він би з радістю зім'яв його в кулаку і викинув в урну. Але зараз все, що залишалося йому робити, так це ненависно сверлити це жовте коло пекла поглядом. Перед очима зненацька з'явився Едвін і один дратівливий вид змінився…
-
16,5 K • Ongoing
-
-
Джеффрі відчайдушно намагався не клювати носом, допоки Юджин на задньому фоні вже хвилин десять безперервно галасував у спробах захиститися. От що що неочікував робити хлопець у вихідний день, так це сидіти прямо в кабінеті заступника директора. Злий дідуган з уже давно…
-
16,5 K • Ongoing
-
-
Ми зустрінемось з тобою однієї ночі, Може, ти мене тоді і не побачиш, Бо я далеко буду, як оті блакитні зорі, Не захочу я дивитись, як ти плачеш. В проміжку між другою і третьою годинами, Ми зустрінемось з тобою однієї ночі. Буду я блукати тими дивними глибинами, Поки не знайду…
-
114 • Ongoing
-
-
Я розлюблю тебе на восьмий день тижня, Коли після літа наступить зима. Коли десь у Африці зацвітуть вишні і крутитись перестане земля Я розлюблю тебе тридцять першого лютого, Коли стрілка годинника буде крутитись ліворуч. І заспіваю рядки з тої пісні…
-
77 • Ongoing
-
-
Не кажи нічого, прошу, замовчи! Присядь, не грими, не кричи. Згадай мене, благаю, мої маленькі роки, Про прохання дитяче: поговори зі мною, поговори! Не ображай мене знову, постій, припини. Обіймаєш мене? Почекай, не спіши. Спитаєш як справи в мене? Ні? «Не до того,…
-
221 • Ongoing
-
-
Ти приходиш до мене в неділю, лягаєш поруч, сидиш тихо, як друг. Ти такий мені рідний, але від тебе вже нудить, Бо ти знову і знову забираєш надію та гладкість рук. Я присвятила тобі, приблизно, третину болючих вiршів. Відпусти вже. Мене. Будь ласка. На волю. Тисячі на майбутнє…
-
92 • Ongoing
-
-
Дивитись на себе — гидко. Чи то у відображенні дзеркала, чи то у відзеркаленні дійсності. Всім навкруги це вже до нестями набридло. А власні закони знову набувають беззаперечної чинності. Відчувати себе — нестерпно. Я рахую до десяти і знову запиваю бридкі пігулки. Пройшов вже…
-
156 • Ongoing
-
- Previous 1 … 661 662 663 … 1 348 Next
